Стійкість економічних даних на тлі ринкової турбулентності
Квітневі показники S&P Global Manufacturing PMI перевершили прогнози, склавши 54 пункти проти очікуваних 52,5 та попереднього значення 52,3. Композитний індикатор вийшов на рівні 52, тоді як вулиця очікувала 50,6. Індекс ділової активності у сфері послуг також здивував у позитивний бік, досягши 51,3 порівняно з прогнозом 50,5, і, що особливо важливо, повернувся у зону експансії після попереднього значення 49,8, яке сигналізувало про слабкість.
Заявки на допомогу з безробіття становили 214 тисяч — дещо вище за очікування у 211 тисяч, проте чотиритижнева середня залишається на рівні 210 тисяч, що історично є відносно низьким показником. Це свідчить про відсутність суттєвих тріщин на ринку праці за даними високочастотного спостереження, навіть попри те, що щомісячний звіт Бюро статистики праці, особливо з урахуванням переглядів, малює дещо похмурішу картину.
Розпродаж у секторі програмного забезпечення
Сектор софту зазнав помітного тиску: індекс IGV обірвав восьмиденну серію зростання, впавши на 5,12%, а ServiceNow втратив 14,5%. Рух у симпатії був масштабним: Adobe знизився на 8,5%, Workday — на 8%, Salesforce — майже на 9%, Oracle — на 6%, а Microsoft — близько 3,7%.
Попри різку негативну реакцію, інституційна експозиція до сектору становить лише близько 2% порівняно з 15–20% у минулі періоди, що залишає простір для повернення інституційних потоків. Ключовим питанням залишається дебат про те, чи перебільшені побоювання щодо зриву ринку з боку штучного інтелекту. Остаточних висновків варто утриматися до публікації звіту Microsoft — саме ця компанія є барометром для оцінки стійкості корпоративних витрат в умовах, коли ШІ потенційно забирає частину ринку. Нинішня реакція може виявитися надто поспішною й стати можливістю для тих, хто пропустив рух від мінімумів півторатижневої давнини.
Texas Instruments: вибух проти очікувань
На контрасті з софтверним сектором Texas Instruments демонструє зростання на 15%. Планка очікувань для компанії була відносно низькою, але саме керівництво щодо капітальних витрат вселяє інвесторам впевненість: менеджмент дослухається до ринку та робить правильні корективи для підтримки маржі. Texas Instruments — це передусім виробник аналогових чипів, не прив'язаний безпосередньо до наративу штучного інтелекту, і компанія демонструє хороше управління грошовими потоками. Ймовірно, значну роль у швидкому злеті відіграє і закриття коротких позицій.
Це разючий розворот порівняно з ситуацією рік тому, коли компанія нарощувала капітальні витрати для розширення потужностей, тоді як чипи не знаходили попиту на фізичному ринку. Попит на старіші, традиційні продукти поза сегментом ШІ виявляється стійким, що підтверджує тезу про ширшу основу технологічного попиту. Варто також зазначити, що напівпровідниковий індекс тримається стійко — чипи загалом продовжують зростати, значною мірою на тлі феноменального звіту SK Hynix, який показав 400% зростання операційного прибутку, буквально розірвавши очікування.
Мідь: дивергенція між товаром та виробниками
На товарному ринку розгортаються дві паралельні динаміки. Freeport-McMoRan, найбільший американський виробник міді, опублікував звіт, у якому йдеться про скорочення обсягів виробництва через проблеми на копальні Грасберг. Акції компанії впали майже на 12%.
Історично існує міцна кореляція між ціною міді та акціями Freeport, проте зараз вимальовується дивергенція. Мідь утримується на підвищеному рівні близько 6 доларів і наближається до точки пробою вгору, формуючи вищі максимуми та вищі мінімуми. Водночас гірничодобувні компанії можуть зіткнутися з тиском на маржу та скороченням прибутковості у короткостроковій перспективі: йдеться не лише про проблеми з наявними копальнями, які складно швидко відновити, а й про дефіцит сірчаної кислоти — критично важливого компонента для видобутку міді.
Таким чином, ціна міді може отримати підтримку завдяки структурному дефіциту, а також логістичним проблемам у Ормузькій протоці. Ключовий момент: поточне зростання зумовлене не короткостроковим попитом, а браком пропозиції на ринку та обмеженою здатністю видобувати метал через відсутність необхідних виробничих ресурсів. Ця ситуація створює парадокс, за якого сам товар може приносити інвесторам прибуток, тоді як компанії, що його виробляють, потрапляють під тиск.