Нова промислова політика у відповідь на критику
Провідні розробники штучного інтелекту дедалі активніше намагаються випередити критику, що зростає навколо впливу їхніх технологій на ринок праці. Нещодавно опублікований тринадцятисторінковий документ про промислову політику є саме такою спробою — реакцією на занепокоєння щодо стагнації ринку праці, яка на поверхні виглядає тривожною, хоча під нею відбуваються глибші структурні зміни. Документ пропонує бачення того, як осмислювати ШІ в контексті звичного для більшості розуміння ринку праці: від ідей універсального базового доходу до перекваліфікації працівників, і все це — з припущенням, що ШІ здатен перевершити людину.
Завдання, а не професії: ключова зміна парадигми
Найважливіше спостереження, яке випливає з аналізу впровадження ШІ в бізнесі, полягає в тому, що ця технологія є орієнтованою на завдання, а не на професії. Компанії, які досягають найкращих результатів у роботі з ШІ, ставлять найбільш глибокі запитання — і ці запитання стосуються саме завдань, а не ролей.
Такий підхід означає, що не можна просто «накласти» ШІ поверх існуючих процесів. Натомість необхідно розкласти кожну роль на складові, визначити, які з них можна автоматизувати, а які — посилити за рахунок додаткових обчислювальних та дослідницьких потужностей, після чого переосмислити ці ролі. Інакше кажучи, зникають окремі завдання, а не цілі професії.
Ми лише на початку шляху
Попри шалений інтерес до ШІ, впровадження цих технологій все ще знаходиться на ранньому етапі. Згідно з дослідженням JP Morgan, навіть у професійних послугах та технологічному секторі — сферах, які традиційно вважаються ранніми адептами нововведень, — лише 36% компаній інтегрували ШІ у свій бізнес-стек. У більшості інших галузей цей показник значно нижчий за 20%.
Така ситуація ілюструє фундаментальну закономірність: технологія розвивається експоненціально, а впровадження — ні. Це пояснює розрив між інвестиціями в галузь та реальним впливом ШІ на повсякденне життя людей, на який звертають увагу деякі головні інвестиційні директори.
Ринки капіталу, гіперскейлери та питання окупності
Випуск облігацій гіперскейлерами став однією з найгучніших історій початку року. Ринок спочатку сприйняв це прихильно завдяки здоровим балансам цих компаній та їхнім стабільним грошовим потокам. Проте складнощі можуть виникнути, коли стане очевидним, що хоча ШІ як галузь точно пройде дистанцію, окремі компанії — ні.
Подібна логіка стосується і приватного кредиту: строк обігу облігацій може не збігатися з моментом, коли компанії стануть прибутковими. Парадоксально, але менші компанії у світі приватного капіталу, що створюють прикладні рішення, виглядають краще позиціонованими — вони мають меншу експозицію до балансової частини рівняння. Саме тому багато спін-оф компаній сьогодні стають дуже привабливими для приватного капіталу. І саме тут ринок починає ставити серйозні запитання щодо окупності інвестицій.
Податок на роботів і чотириденний робочий тиждень
Промислова політика у сфері ШІ порушує питання, які ще кілька років тому видавалися фантастичними. Якщо не всі працюють, держава не отримує податок з доходів фізичних осіб, тож джерела надходжень доведеться шукати деінде — звідси ідея оподаткування роботів.
Ідея чотириденного робочого тижня має довгу історію. Ще в 1940-х роках Джон Кеннет Ґелбрейт, а також Кейнс передбачали, що завдяки технологічному прогресу ми матимемо стільки вільного часу, що працюватимемо лише трохи. Проте реальність виявилася протилежною: ми працюємо значно більше, ніж у 1940-х. Причина такого розходження полягає у неправильному фреймі мислення: люди уявляють собі сучасний ринок праці й накладають ШІ зверху, тоді як правильніше думати про інтеграцію ШІ в майбутнє цього ринку.
Уроки історії: електронна пошта, Excel і нові професії
Історія технологій підказує, якого результату очікувати. Електронна пошта ліквідувала велику частину канцелярських посад, але створила цілу галузь інформаційних технологій — значно динамічнішу, ніж те, що вона замінила. Бухгалтери не зникли з появою Excel; навпаки, їх стало більше, і вони здатні виконувати набагато ширший спектр завдань, ніж у часи рукописних таблиць.
Це не означає, що не буде окремих переможців і переможених — на жаль, вони неминучі. Але в цілому ШІ, ймовірно, підвищить продуктивність, і саме це припущення лежить в основі реакції ринків, незалежно від того, озвучується воно прямо чи ні.
ШІ як антиінфляційний чинник
Одним із найцікавіших наслідків зростання продуктивності завдяки ШІ є його потенціал до зниження інфляції. У короткостроковій перспективі ми бачимо інфляційний тиск, зокрема через ціни на енергоносії, пов'язані зі зростанням попиту з боку самого ШІ-сектору. Проте в довгостроковій перспективі зростання продуктивності може стати потужним демпфером інфляції.
Саме таку логіку артикулюють найбільш оптимістичні економічні стратеги: Америка знаходиться на порозі революції — буму продуктивності, рушієм якого є ШІ, дефляційного за своєю природою і корисного для економіки в цілому.
Висновок
Ми знаходимося в унікальному моменті, коли капітал рухається експоненціально швидше, ніж впровадження технології, а суспільство ще тільки починає усвідомлювати, що трансформація стосуватиметься завдань усередині професій, а не просто заміни одних ролей іншими. Ті компанії та працівники, які навчаться мислити у цій парадигмі — розкладати ролі на складові, автоматизувати одні завдання та підсилювати інші — отримають найбільшу перевагу. Водночас державна політика має поступово адаптуватися до нових реалій, де традиційні джерела податкових надходжень та уявлення про робочий тиждень можуть серйозно змінитися протягом наступного покоління.