Тривожні сигнали з даних PCE
Останній звіт про індекс особистих споживчих витрат (PCE) приніс неоднозначні результати, які мали б стурбувати Федеральну резервну систему. Базовий PCE, який очікувався на рівні 3,1% у річному вимірі, залишився на позначці 3,0%. Однак значно тривожнішим є те, що особисті доходи впали. Купівельна спроможність споживачів знижувалася ще до того, як ціни на пальне завдали додаткового удару по їхніх бюджетах. Варто зазначити, що це були лютневі дані — тобто ситуація з того часу лише погіршилася.
Інфляція залишалася стійкою та перевищувала цільовий показник ФРС ще до початку нового витка зростання цін на енергоносії. Це створює вкрай некомфортний фон для монетарної політики.
Ринок праці: тріщини під поверхнею
Ринок праці демонструє дедалі більше ознак ослаблення. Кількість первинних заявок на допомогу по безробіттю зросла, звільнення продовжують надходити компанія за компанією. Дані трекера зростання заробітної плати ФРБ Атланти свідчать, що темпи зростання зарплат вже опустилися нижче допандемічного рівня — відбувся повний цикл повернення до вихідної точки.
Дезінфляція заробітних плат, яку ми спостерігаємо, є відображенням зростаючого надлишку на ринку праці. Це може стати серйозною проблемою для політиків ФРС, адже загальний індекс споживчих цін, як очікується, різко зросте через ціни на бензин — і все це на тлі скорочення реальних доходів.
Стагфляція: головна загроза
Деякі релізи індексів PMI вже почали демонструвати ознаки стагфляції, і економісти відкрито описують поточне середовище саме цим терміном. Оцінка ВВП від ФРБ Атланти на перший квартал становить лише 1,3%, тоді як інфляційний тиск не вщухає. Зростання уповільнюється на тлі інфляції — класична картина стагфляції.
При цьому більше занепокоєння викликає саме «стаг» — уповільнення економічного зростання, а не «фляція». Домогосподарства вже витрачають щонайменше на $75–100 більше щомісяця лише на заправку автомобілів. Обіцяне суттєве збільшення податкових повернень на $1000 обернулося лише $350 у річному вимірі — і навіть ця сума була з'їдена зростанням цін на пальне.
ФРС у безвихідному становищі
Федеральна резервна система опинилася у надзвичайно складній позиції. Стагфляційне середовище робить практично неможливим однозначний вибір між боротьбою з інфляцією та підтримкою ринку праці — двома сторонами подвійного мандату ФРС.
Існує думка, що ФРС фактично стає нерелевантною цього року і просто «сидітиме на руках», спостерігаючи за розвитком подій. Ринки вже врахували можливе зростання загального CPI, тому гарячі цифри навряд чи спричинять різку реакцію. Дохідність 10-річних казначейських облігацій навіть трохи знизилася, що підтверджує цю тезу.
Проте якщо квітневі дані з ринку праці підтвердять погіршення, це може змусити ФРС принаймні перейти до м'якшої риторики або навіть знизити ставки до червневого засідання.
Сумнівна якість офіційних даних
Окрема тривожна тема — достовірність офіційної статистики. Березень 2026 року став найтеплішим березнем в історії Сполучених Штатів. Попри це, Бюро трудової статистики зафіксувало, що 79 000 осіб нібито не змогли дістатися на роботу через погодні умови — це сезонне коригування, яке не відповідає реальності. Додатково через так звану модель «народження-смерті» підприємств було додано ще 100 000 робочих місць. Загалом ці коригування склали 179 000, що перевищило офіційно повідомлені 178 000 нових робочих місць.
Приблизно 80% економістів поділяють занепокоєння щодо достовірності офіційних даних, які надходять зі статистичних агентств Вашингтона. Коли коригування перевищують саму цифру, яку вони мають коригувати, це ставить під сумнів усю картину ринку праці.
Висновок
Американська економіка перебуває на небезпечному перетині: інфляція залишається стійкою, зростання уповільнюється, реальні доходи падають, а офіційна статистика викликає дедалі більше сумнівів. ФРС, затиснута між необхідністю боротися з цінами та ризиком подальшого уповільнення економіки, ймовірно, обере бездіяльність — принаймні до появи незаперечних доказів серйозного погіршення на ринку праці. Головне питання вже не в тому, чи існує ризик стагфляції, а в тому, наскільки глибоким буде економічне уповільнення і як швидко воно змусить регулятора діяти.