Геополітична напруга та ринковий тиск
Глобальні фінансові ринки переживають період значної турбулентності, спричиненої загостренням геополітичної ситуації навколо Ірану та зростаючою енергетичною кризою. Індекс S&P 500 знижується майже на 1%, повністю нівелюючи оптимізм попереднього дня, коли ринки ненадовго зросли на надіях щодо можливого перемир'я. Те, що спочатку виглядало як відскок, виявилося лише тимчасовим явищем — так званим "відскоком мертвої кішки".
Ключова проблема полягає в тому, що хоча з боку США лунає багато заяв про переговори щодо припинення вогню, Іран досі не підтвердив жодних домовленостей. Навпаки, риторика стає жорсткішою, що лише посилює тиск на фондові ринки. Долар зміцнюється, дохідність облігацій зростає, а нафтовий ринок набирає обертів. Ринок також закладає у ціни ймовірність наземної військової операції в тому чи іншому вигляді, що створює додаткову хвилю волатильності. Конфлікт, який вже триває 27 днів, затягується значно довше, ніж спочатку очікувалося.
Нафта вище $100: Ормузька протока як епіцентр кризи
Ціни на нафту марки Brent перевищили позначку $100 за барель, торгуючись на рівні близько $107,50. Основним каталізатором цього зростання стала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних вузлів для світових нафтових потоків.
Іран фактично запровадив плату за проходження через протоку, яка, за деякими даними, становить близько $2 мільйонів за прохід. Більше того, серед п'яти пунктів відповіді Ірану на пропозицію перемир'я — вимога міжнародного визнання іранського контролю над Ормузькою протокою. Це надзвичайно складна умова для міжнародної спільноти, і саме вона є однією з головних причин стрімкого зростання цін на нафту.
Існує також додатковий ризик у вигляді можливого порушення судноплавства в Червоному морі через Баб-ель-Мандебську протоку. Варто згадати, що приблизно півтора року тому хусити вже атакували танкери та вантажні судна в цьому регіоні. Якщо цей маршрут також буде заблоковано, це може торкнутися додаткових 10–12% світових нафтових потоків — поверх того, що вже відбувається з Ормузькою протокою. Саме ця кумулятивна загроза закладає додаткову премію в нафтові ціни.
Східна Азія на передовій енергетичної кризи
Наслідки енергетичної кризи найгостріше відчуваються в країнах Східної Азії. Філіппіни фактично повертаються до практик часів COVID-19: запроваджують раціонування електроенергії та закликають населення залишатися вдома для зменшення споживання. У Таїланді ціни на бензин за один день зросли на 14,5% — безпрецедентний стрибок, коли вартість палива різко підскочила протягом дня.
Ці приклади наочно демонструють, що енергетична криза вже не є абстрактним ринковим ризиком — вона перетворюється на реальну проблему для цілих регіонів, впливаючи на повсякденне життя мільйонів людей.
Чому золото та срібло падають усупереч очікуванням
На перший погляд здається парадоксальним, що в умовах геополітичної нестабільності та зростаючої інфляції дорогоцінні метали дешевшають, а не дорожчають. Однак пояснення є достатньо логічним і базується на кількох факторах.
По-перше, зміцнення долара чинить прямий негативний тиск на ціни металів, номінованих у доларах. По-друге, зростання дохідності облігацій робить метали, які не приносять відсоткового доходу, менш привабливими для інвесторів.
По-третє, і це найважливіше, слід розрізняти типи інфляції. Ринки металів традиційно слугують хеджем від позитивної інфляції — тієї, що супроводжує економічне зростання. Натомість зараз ми спостерігаємо негативну інфляцію, пов'язану з економічним уповільненням та зростанням витрат на енергоносії. У такому середовищі справжнім інфляційним хеджем виступає саме енергетичний ринок, а не дорогоцінні метали.
Додатковим фактором тиску є те, що деякі країни можуть продавати фізичне золото для підтримки власних валют. Індія розглядає можливість продажу золотих резервів для стабілізації рупії. Японія також обговорює агресивні заходи для зміцнення єни, серед яких — продаж фізичних активів, включаючи метали та казначейські облігації.
Ключові рівні та перспективи
Для індексу S&P 500 критичним рівнем підтримки залишається зона 6 490–6 500 пунктів. Опір знаходиться на рівні 6 630 пунктів. Ринок імплікує можливий рух на 1,7% в будь-якому напрямку, а відбиття від 200-денної ковзної середньої може спровокувати подальше зниження до рівня 6 500.
Загальна картина залишається тривожною. Ринок відчайдушно чекає на реальне припинення вогню, яке могло б знизити енергетичні ціни та нормалізувати ситуацію. Проте судячи з риторики та цінової динаміки, вербальні інтервенції адміністрації не мають бажаного ефекту. Доки не буде досягнуто реального дипломатичного прориву, інвесторам варто бути готовими до подальшої волатильності та уважно стежити за розвитком подій на енергетичному фронті.