Парадокс настроїв: FOMO на мир
Сучасні фінансові ринки демонструють цікавий психологічний феномен — страх пропустити момент настання миру. Від’ємна кореляція між цінами на енергоносії та акціями, яка традиційно керувала поведінкою інвесторів під час геополітичних криз, останнім часом помітно послабилася. Коли ціни на енергоносії зростають, акції залишаються майже незмінними, що свідчить про зміну ринкової логіки. Трейдери, схоже, були захоплені зненацька тим, що перед першим припиненням вогню вони мали надто велике хеджування, і тепер поспішають скоригувати позиції в очікуванні швидкого вирішення конфлікту.
Обмеження, які стримують конфлікт
Існують вагомі структурні причини, чому тривалий конфлікт невигідний для жодної зі сторін. Американська політика має власні обмеження у зв’язку з наближенням проміжних виборів, що створює тиск на досягнення швидкої деескалації. Водночас Іран стикається з екзистенційним викликом: країна не може вижити без доходів від продажу нафти й газу, що змушує її шукати компромісу. Ці фактори тримають перспективу угоди в межах видимості, але неочікуване все ж може статися — вихідні продемонстрували, що спалахи ворожнечі можливі навіть перед укладенням остаточної домовленості. Тому стан справ може погіршитися, перш ніж покращитися, і ринки залишаються нервовими та схильними до волатильності.
Часові горизонти нормалізації енергетичного сектору
Навіть якщо Ормузька протока буде відкрита, повернення цін на енергоносії до нормального рівня займе тривалий час. У деяких сегментах ринку потрібно буде щонайменше кілька місяців для стабілізації. У секторі скрапленого природного газу ситуація ще складніша: пошкодження в Катарі можуть означати кілька років до повної нормалізації постачань.
Важливо розрізняти фізичні ринки й ф’ючерсні контракти. Ф’ючерсні ціни відображають майбутні постачання й не повністю враховують поточні обмеження у фізичній доставці нафти й газу. Свіжий приклад — нещодавно оголошений форс-мажор з боку Кувейту щодо сирої нафти та нафтопродуктів. Такі затримки у поверненні до нормальних умов означають, що фізичні ринки залишатимуться під тиском вищих цін довше, ніж можна було б припустити за ф’ючерсними кривими.
Сценарний підхід до прогнозування
Аналітичний підхід до поточної ситуації передбачає розгляд кількох сценаріїв. Поміркований сценарій припускає поступову нормалізацію постачання та цін у другому кварталі. Несприятливий сценарій передбачає продовження перебоїв у другій половині року. Існує й суворий сценарій — відсутність нормалізації протягом року та потенційна глобальна рецесія. Хоча ймовірність цього найжорсткішого варіанту зменшилася, вона не дорівнює нулю, особливо з огляду на нерозв’язані ключові питання — ядерна програма Ірану та контроль над протокою.
На глобальному економічному рівні поки що значного впливу не спостерігається, окрім підвищення заголовкової інфляції. Однак чим довше ціни залишатимуться підвищеними, тим більшою стає ймовірність негативних наслідків для економіки.
Географія вразливості
Найбільш вразливими до тривалих високих цін на енергоносії виявляються Європа та Азія — регіони, які є великими імпортерами близькосхідних енергоресурсів. Саме тут акціонерні ринки можуть продовжувати зазнавати труднощів. Попри нещодавнє потужне відновлення азійських ринків навіть на тлі високих цін на нафту, ці регіони залишаються структурно залежними від стабільності постачань.
Парадокс прогнозів прибутків
Одне з найбільш несподіваних явищ останнього часу — попри війну, глобальні прогнози корпоративних прибутків зростають. Більшість переглядів поза енергетичним сектором відбувалися у відповідь на корпоративні оновлення, а аналітики неохоче змінювали оцінки до початку сезону звітності. Це створює потенційну пастку для ринків: хоча оцінки стали м’якшими, вони ґрунтуються на підвищених прогнозах прибутків. Якщо після отримання інформації від керівництва компаній прогнози будуть переглянуті вниз, акції можуть виявитися значно дорожчими, ніж здаються сьогодні.
Сектори під особливою увагою
Під час сезону звітності особливий інтерес викликають сектори з найбільшою експозицією до енергетичних шоків. Авіаційна галузь опиняється у центрі уваги, особливо з огляду на те, що Європа відчуває дефіцит авіаційного пального. Іншим напрямком спостереження є компанії, пов’язані зі штучним інтелектом, які показали видатні результати в Південній Кореї, Японії та Китаї.
Штучний інтелект і енергетична інфраструктура як довгостроковий тренд
Штучний інтелект, схоже, залишатиметься визначальним трендом як для ринків, так і для прибутків. Попит на електроенергію зараз фактично ненасичуваний, і це довгостроковий феномен, а не тимчасове явище. Саме тому промисловий сектор виглядає привабливим напрямком інвестицій — інвестиції в електричну мережу значно прискорилися останніми роками. Цей процес зумовлений не лише зростаючим попитом на енергію, але й необхідністю оновлення застарілих фізичних активів.
Компанії цього сектору не захищені від потенційного економічного уповільнення, однак вони представляють довгострокову інвестиційну можливість у нинішні часи невизначеності. Поєднання геополітичних викликів, енергетичних обмежень і структурного зростання попиту на електроенергію створює складну, але потенційно винагороджувальну картину для терплячого інвестора, який готовий дивитися поза межами короткострокової волатильності.