Економічні сигнали: суперечлива картина
Останні економічні дані малюють досить неоднозначну картину стану американської економіки. Індекс ділової активності у сфері послуг ISM не виправдав очікувань аналітиків, водночас продемонструвавши різкий стрибок у компоненті оплачених цін. Цей показник досяг найвищого рівня за кілька років, що безпосередньо пов'язано зі зростанням цін на нафту та пальне внаслідок близькосхідного конфлікту. Коли опитувальні показники інфляційних очікувань зростають такими темпами — це тривожний сигнал для ринків і регуляторів.
Не менш занепокоюючим є різке падіння компоненту зайнятості в тому ж індексі ISM — він опустився до мінімумів за останні чотири-п'ять років. Це створює класичну дилему для Федеральної резервної системи: ризики вищої інфляції накладаються на ознаки потенційного ослаблення ринку праці.
Ринок праці: тимчасовий перепочинок
Втім, є й позитивні новини. Звіт про зайнятість, опублікований нещодавно, виявився досить сильним, що свідчить про загальну стабільність ринку праці на поточний момент. Хоча опитування натякають на можливе ослаблення попереду, наразі фактичні дані не підтверджують суттєвого погіршення. Для представників ФРС, які побоювалися значного зниження зайнятості через негативні наслідки близькосхідної кризи, ця стабільність дає змогу зосередити увагу на інфляційному боці свого подвійного мандату та утримувати ставки без змін протягом найближчих засідань.
Інфляційний тиск: до і після конфлікту
Ключові інфляційні показники залишаються значно вищими за цільовий рівень ФРС у 2%. Базовий індекс PCE — основний індикатор інфляції, на який орієнтується Федеральний резерв — у січні становив 3,1% у річному вираженні. Очікується незначне зниження до 3%, але будь-яке відхилення вгору стане серйозним негативним сигналом.
Важливо розуміти часову специфіку даних: показник PCE за лютий відображає довоєнний період, тоді як березневий індекс споживчих цін CPI вже включатиме вплив зростання цін на нафту та газ. Очікується, що річний приріст CPI сягне 3,4%, що є досить високим рівнем. Базовий CPI також, імовірно, зросте.
ФРС між двох вогнів: уроки минулого
Федеральна резервна система опинилася у вкрай делікатній ситуації. З одного боку, вона не хоче повторити помилку минулих років, коли інфляцію назвали «тимчасовою» — і ця оцінка виявилася фатально хибною. З іншого боку, ФРС усвідомлює межі своїх можливостей: центральний банк не може відкрити Ормузьку протоку чи знизити ціни на бензин. Що він може контролювати — це інфляційні очікування.
На щастя, довгострокові інфляційні очікування поки що залишаються відносно добре заякореними. Короткострокові очікування передбачувано зросли — однорічні та дворічні ставки беззбитковості по TIPS (казначейські облігації, захищені від інфляції) підвищилися. Проте п'ятирічні ставки залишаються на цілком прийнятному рівні, а десятирічні — у межах свого п'ятирічного середнього. Це означає, що ринки поки не екстраполюють поточний інфляційний тиск на довгостроковий горизонт, і ФРС зосередить увагу саме на збереженні цього стану.
Стагфляція: реальна загроза чи перебільшення?
Деякі аналітики вже використовують термін «стагфляція», вказуючи на поєднання зростаючих цін та ослаблення економічної активності. Індекс ділової активності S&P Global у сфері послуг вперше за три роки впав у зону скорочення, а експерти говорять про те, що американська економіка «прогинається під тиском зростаючих цін та наростаючої невизначеності».
Однак варто зберігати тверезий погляд. Інфляційна складова стагфляції, хоч і підвищена, далеко не досягає рівнів, які спостерігалися чотири роки тому, і тим більше рівнів 70-80-х років минулого століття. Що стосується компоненту зростання, економіка поки що демонструє цілком задовільні показники.
Що говорить ринок облігацій
Ринок облігацій наразі займає проміжну позицію. Він більше зосереджений на інфляційних ризиках, ніж на потенційному уповільненні економічного зростання. Якби учасники ринку серйозно побоювалися рецесії, довгострокові дохідності впали б значно суттєвіше — дохідність десятирічних казначейських облігацій опустилася б нижче 4%. Те, що цього не відбувається, свідчить: інфляція наразі «за кермом», а побоювання щодо зростання, хоча й присутні, ще не стали домінуючим фактором.
Висновки: перетягування каната
Фінансові ринки переживають період «перетягування каната» — між інфляційними страхами та надією на стійкість економіки, між геополітичними ризиками та сильними даними про зайнятість, між ціною акцій та їхньою прибутковістю. Економіка увійшла в цей період невизначеності з досить міцних позицій, і подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від масштабу та тривалості близькосхідного конфлікту. Поки що зберігається обережний оптимізм, але ризики зміщені у бік погіршення, і кожен наступний інфляційний звіт набуватиме виняткового значення для визначення курсу монетарної політики.