Вражаюча стійкість ринку
Фондовий ринок США демонструє вражаючу стійкість на тлі триваючого збройного конфлікту між США та Іраном. Після початку війни індекси Dow Jones та S&P 500 впали на 7,5%, а індекс волатильності VIX зріс до позначки 30–35. Проте, якщо порівняти з ситуацією річної давності під час тарифної кризи Трампа, коли ринок обвалився на 20%, а VIX сягнув історичного рівня 60, поточна корекція виглядає доволі помірною. Ринок зберігав контекст і не піддавався паніці.
Від 30 березня до останніх торгових сесій S&P 500 зріс на 9,5%, а Dow Jones зафіксував сьомий за величиною пунктовий приріст за всю свою історію. Це справжня історія розвороту, яка свідчить про глибинну впевненість інвесторів у тому, що найгірше вже позаду.
Чому ринок дивиться крізь війну
Є кілька ключових причин, чому ринок зберігає оптимізм попри триваючий конфлікт.
По-перше, було озвучено очікування, що конфлікт буде короткостроковим. Історичний досвід підтверджує цю логіку: нафтові шоки, пов'язані з Кувейтом у 1990 році, Іраком у 2003 та Україною у 2022, мали обмежений часовий горизонт впливу — приблизно шість місяців.
По-друге, голова Федеральної резервної системи Джером Пауелл чітко заявив, що не бачить негайної потреби підвищувати процентні ставки і має намір «дивитися крізь» нафтові шоки. Це заспокоїло інвесторів, які побоювалися додаткового монетарного тиску.
По-третє, з'явилися перші розмови про перемир'я, що стало каталізатором потужного ралі.
Нафтові ціни: тривожний, але контрольований чинник
Ціни на нафту залишаються підвищеними. На початку війни нафта коштувала $67 за барель, злетіла до $117, а зараз стабілізувалася на рівні близько $92. Хоча динаміка спадна, нафтові ціни відновлюються значно повільніше, ніж фондові індекси. Як показує досвід попередніх криз, коли ціни зростають, вони дуже повільно знижуються.
Ситуація залишається крихкою. Наразі відбувається морська блокада, яка з точки зору міжнародного права є актом війни. Ринок перебуває, образно кажучи, «на відстані одного твіту» від різкого зростання або обвалу. Ця тендовість вимагає від інвесторів обережності та розуміння контексту.
Макроекономічні попутні вітри
Якщо абстрагуватися від геополітичних ризиків, макроекономічні дані виглядають обнадійливо. Базовий індекс цін виробників (PPI) виявився нижчим за прогнози — 3,8% проти очікуваних 4,1%. Базовий індекс споживчих цін (CPI) також приємно здивував — 2,6% замість прогнозованих 2,7%. Рівень безробіття залишається на відносно низькій позначці 4,3%, а кількість нових робочих місць зросла до 178 000 після негативного показника в 133 000 у попередньому місяці.
Інфляція, щоправда, ще не досягла цільового рівня ФРС у 2%, і очікується, що заголовні показники CPI та PPI зростуть через підвищені ціни на енергоносії. Але позиція Пауелла — утримувати ставки на поточному рівні — значно знижує тиск на ринки.
Сезон корпоративних звітів: шість кварталів поспіль
Особливу увагу привертає сезон корпоративної звітності. Прогнози передбачають двозначне зростання прибутків на рівні 12–13%. Якщо ці прогнози справдяться, це стане шостим кварталом поспіль із двозначним зростанням — подібна серія не спостерігалася з 2011 року.
Важливо зазначити, що фактичні прибутки зазвичай перевершують прогнози: за останні 40 кварталів це відбувалося 37 разів. Банківський сектор вже демонструє сильні результати — Bank of America та JP Morgan опублікували потужні звіти, що задає позитивний тон усьому сезону.
Настрої інвесторів змінюються
Індикатор настроїв Американської асоціації індивідуальних інвесторів (AAII) показує чітку зміну. Ще кілька тижнів тому ведмежі настрої сягали позначки +51, що є дуже високим рівнем песимізму. Зараз цей показник знизився до 43. Ринок поступово переходить від страху до обережного оптимізму.
Зниження індексу VIX до рівня 18 — так званого «індексу страху» Уолл-стріт — свідчить про значне зниження тривожності. Проте це може бути й ознакою певної самовдоволеності, адже ринок ще не повністю «вийшов з лісу».
Секторні можливості
З точки зору секторного розподілу, ситуація цікава своєю різноманітністю. Технологічний сектор залишається лідером, і складно ігнорувати компанії, які інвестують сотні мільярдів доларів в інфраструктуру. Цей сектор перевершував усі інші протягом останніх десяти років.
Але з'являються й несподівані переможці. Ринки, що розвиваються (EM), показують прибутковість 10,5% з початку року. Розвинені міжнародні ринки зросли на 7,5%. Інфраструктурний сектор (зокрема ETF IGF) демонструє зростання на 10,5%.
Відбувається цікава ротація: великі компанії вартісного стилю (large cap value) та Russell зростають приблизно на 6% з початку року, тоді тоді як сектор зростання (growth) знижується приблизно на 2%. Це свідчить про ширше «округлення» ринку та появу можливостей за межами традиційних технологічних лідерів.
Штучний інтелект продовжує мати руйнівний вплив на софтверні компанії, змінюючи конкурентний ландшафт усього технологічного сектору.
Бичачий прогноз на залишок року
Загальний прогноз на залишок року залишається бичачим. Кілька факторів підтримують цей оптимізм: історія розвороту ринку після воєнного шоку, сильне зростання корпоративних прибутків, позитивні макроекономічні дані та стабільна монетарна політика ФРС.
Ключовою умовою залишається відкриття морських шляхів та відновлення торгівлі. Блокада створює тиск на Китай та Росію, щоб ті, своєю чергою, тиснули на Іран для досягнення угоди. Якщо це станеться, ринок має всі передумови для продовження зростання.
Ситуація нагадує дискусії про «м'яку посадку» економіки, які точилися раніше. Ринок знову робить ставку на найкращий сценарій — і поки що фундаментальні дані підтверджують цю ставку. Проте інвестори повинні пам'ятати: хоча основи для оптимізму є реальними, геополітична ситуація може змінитися миттєво, і самовдоволеність у таких умовах може бути найбільшим ризиком.