Іран, Ормузька протока і біткоїн як інструмент геополітики
Одна з найбільш несподіваних подій останнього часу — рішення Ірану стягувати транзитні збори за прохід через Ормузьку протоку в біткоїнах. Після погодження двотижневого перемир'я з США та відновлення судноплавства через протоку Іран встановив тариф у розмірі приблизно одного долара за барель нафти, але з однією принциповою умовою: оплата має здійснюватися виключно в біткоїні.
Цифри вражають. Щодня через Ормузьку протоку проходить близько 20 мільйонів барелів нафти. Іран стягує приблизно 2 мільйони доларів з кожного судна. При ціні біткоїна близько 72 000 доларів кожне судно сплачує приблизно 27,7 BTC. До кризи протоку щодня перетинали близько 130 суден — це означає приблизно 3 000 біткоїнів на добу, 100 000 на місяць і 1,3 мільйона на рік. Для порівняння: весь біткоїн-майнінг у світі видобуває лише 450 монет на день. Іран накопичуватиме у вісім разів більше біткоїнів, ніж виробляє вся мережа щомісяця.
Фактично, санкціонована держава будує біткоїн-казну через морський "пункт збору мита". Це змушує кожне судноплавне підприємство, кожну нафтову компанію та, зрештою, кожну країну-імпортера нафти взаємодіяти з блокчейном. Прийняття криптовалюти на рівні національних держав може різко прискоритися саме завдяки цьому прецеденту.
Цикли ліквідності та перспективи ринку
На макроекономічному фронті спостерігаються позитивні сигнали для ризикових активів, включаючи криптовалюти. Глобальна ліквідність зростає: показник М2 збільшується як у США, так і в Китаї. Індекс ділової активності ISM також демонструє висхідну динаміку.
Поточний ринковий цикл можна пояснити через призму боргових циклів. Уряди перекочують борги, створюючи хвилі ліквідності, які безпосередньо впливають на ціни активів. Цикл складається з кількох фаз зростання, перерваних корекціями. Ключова порада для інвесторів: під час наступної значної корекції, яка може сягнути 35%, соціальні мережі будуть переповнені заявами про кінець бичачого ринку. Але якщо макроекономічна логіка вірна, це буде лише тимчасова пауза.
Через подовження бізнес-циклу, спричинене тривалим періодом високих процентних ставок, прогнозована ліквідність вказує на те, що цей висхідний цикл може тривати до першого-другого кварталу 2026 року. Це також збігається з політичними стимулами, пов'язаними з проміжними виборами в США.
Головна рекомендація: не використовувати кредитне плече, захищати свої гаманці від зламів, не піддаватися паніці під час корекцій і не впадати в ейфорію під час зростання.
Morgan Stanley виходить на крипторинок
Ще однією знаковою подією стало те, що Morgan Stanley — банк із активами понад 10 трильйонів доларів — став першим великим американським банком, який запустив спотовий біткоїн-ETF на Нью-Йоркській фондовій біржі. За оцінками аналітиків Bloomberg, обсяг торгів у перший день склав близько 30 мільйонів доларів, а прогноз активів під управлінням за перший рік — 5 мільярдів доларів.
За цим ETF стоять 16 000 фінансових радників Morgan Stanley, готових пропонувати його клієнтам. Крім того, банк уже подав заявки на ETF для Ethereum та Solana. Але амбіції Morgan Stanley сягають значно далі простих ETF.
Банк планує дозволити клієнтам своєї платформи E*Trade купувати та продавати криптовалюту напряму. Більше того, протягом наступного року Morgan Stanley збирається побудувати власне рішення для зберігання (кастодії) та обміну криптоактивів — потенційно першим серед великих банків. Керівництво банку підкреслює, що клієнти очікують від Morgan Stanley абсолютної надійності, і тому компанія не може покладатися лише на зовнішні технологічні рішення.
Серед перспективних напрямків також обговорюються послуги дохідності та кредитування під заставу біткоїна. Спостерігається значний інтерес до DeFi-кредитування з боку інституційних гравців. Коли найбільші банки світу почнуть пропонувати повний спектр криптопослуг — від купівлі до кастодії, від кредитування до дохідності — це може стати справжнім переломним моментом для всієї індустрії.
Цікаво, що Morgan Stanley може розглядати криптопродукти як стратегічний інструмент залучення нових заможних клієнтів — криптомільйонерів, які шукають надійне управління своїм капіталом. Пропонуючи найдешевші криптопродукти на ринку, банк може залучити цю аудиторію до ширших послуг з управління активами.
Хто такий Сатоші Накамото? Нове розслідування
Окрему увагу привертає розслідування The New York Times, яке після року роботи дійшло висновку, що Адам Бек (Adam Back) — найімовірніший кандидат на роль Сатоші Накамото, таємничого творця Біткоїна.
Адам Бек — відома постать у криптографічній спільноті. Його роботу було процитовано у білій книзі Біткоїна, і він був одним із перших людей, залучених до розвитку цієї технології. The New York Times наводить вагомі аргументи на користь цієї версії, хоча сам Бек публічно заперечив, що є Сатоші.
Існує цікава деталь: під час одного з біткоїн-стрімів у 2020 році Бек відповів на запитання, чи все ще його хвилюють рухи ціни біткоїна. Його відповідь була приблизно такою: "Ну, я торгую біткоїном." Це відверте зізнання породжує цікаву дилему. Якщо Бек справді є Сатоші, а Сатоші торгує біткоїном, то або він вже заробив достатньо грошей на трейдингу і йому не потрібно торкатися легендарного гаманця з приблизно мільйоном біткоїнів, або — іронічно — він міг втратити на торгівлі більше, ніж колись видобув як Сатоші.
Питання, чи зможе (або чи захоче) Сатоші коли-небудь продати свої монети, залишається одним із найбільших невирішених питань у криптоіндустрії. Поки що ці монети не рухалися, і сама їхня нерухомість стала своєрідним символом віри в довгострокову цінність Біткоїна.
Висновок
Біткоїн переживає період безпрецедентної конвергенції: геополітичні події підштовхують до його прийняття на державному рівні, найбільші фінансові інституції розгортають повноцінну криптоінфраструктуру, а макроекономічні умови сприяють зростанню ризикових активів. Водночас навіть найфундаментальніша таємниця Біткоїна — особа його творця — може бути близькою до розкриття. Незалежно від того, хто насправді є Сатоші Накамото, створена ним технологія дедалі глибше вплітається у тканину глобальної фінансової системи, і цей процес, схоже, лише набирає обертів.