Повторювані сценарії оптимізму та розчарування
Останні кілька тижнів ринки демонструють надзвичайно схожий патерн: інвестори входять у вихідні з оптимізмом щодо переговорів між США та Іраном, проте до понеділка цей оптимізм випаровується. У недільну нічну сесію зазвичай відбувається різке падіння — на момент відкриття ф'ючерси на S&P 500 нерідко просідають приблизно на 0,8%, після чого покупці поступово починають заходити в ринок. Публікації на кшталт Axios щопонеділка підкидають порцію свіжого оптимізму щодо подальших перемовин, і це, схоже, влаштовує ринок акцій у його нинішньому стані.
Сезон звітності та сигнали ширини ринку
Увага учасників ринку зосереджена на сезоні корпоративної звітності. Сектор напівпровідників продовжує демонструвати відносну силу, що підтримує загальний бичачий настрій. Втім, ширина ринку починає поступово слабшати: кількість акцій, які торгуються вище своєї 50-денної ковзної середньої, протягом останніх чотирьох торгових сесій поступово знижується. Це сигнал, на який варто звернути увагу, особливо в умовах активного сезону звітності.
Технічна картина по нафті Brent
Особливо цікавою виглядає ситуація з нафтою марки Brent. На річному денному графіку формується модель «бичачого прапора»: ринок перебуває у висхідному тренді, проходить фазу консолідації та зараз тестує верхню межу опору. Враховуючи риторику останніх тижнів, така картина здається дещо несподіваною, проте ціни на нафту все ж зуміли стабілізуватися на підвищених рівнях.
У разі пробою вгору цілком реальним виглядає ретест рівнів 120, а можливо, навіть 125 доларів за барель Brent. Якщо ж розглядати поточну зону опору як потенційне місце для коротких позицій, ключовою областю підтримки виступає рівень близько 93 доларів — це 50-тижнева або 50-денна ковзна середня. Індикатор RSI починає формувати базу, а MACD наприкінці минулого тижня показав бичачий перетин, коли 12-періодна EMA перетнула 26-періодну EMA знизу вгору. Технічна картина наразі виглядає радше бичачою, ніж ведмежою.
Головні перешкоди в переговорах
Основними каменями спотикання у відносинах між США, Іраном та Ізраїлем залишаються два питання: ядерна програма Ірану та відновлення вільного судноплавства через ключову протоку. Жодна зі сторін не виявляє готовності поступитися або визнати компроміс у цих сферах. Саме це може стати головним фактором, що утримуватиме ціни на енергоносії на підвищеному рівні принаймні в найближчій перспективі.
Goldman Sachs, відображаючи цю реальність, підвищив прогноз ціни на нафту на четвертий квартал: до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI. Це суттєво вище за попередні очікування.
Прихована ескалація: санкції проти китайських НПЗ
У вихідні відбулася значна подія, яка пройшла повз увагу більшості ринків: США запровадили санкції проти так званих «teapot» — приватних нафтопереробних заводів у Китаї. Ці підприємства забезпечують близько 20% загальної переробної потужності Китаю, тож удар буде відчутним. Окрім того, санкції зачепили близько 40 судноплавних компаній та їхніх танкерів.
Особливо інтригуючим є те, що очікується протягом наступних півтора-двох тижнів: декілька з підсанкційних танкерів, ймовірно, спробують пройти через протоку, щоб дістатися Ірану та завантажитися нафтою. Залишається відкритим питання, чи блокуватимуть Сполучені Штати ці судна під час транзиту. Це створює потенціал для подальшої ескалації.
Геополітичні зв'язки: Китай, Іран та Росія
Цікаво, що сьогодні Китай вийшов з ударом по угоді щодо Метам Манасу, а президенти Сі та Трамп мають провести значущу зустріч у найближчі тижні. Поїздка міністра закордонних справ Ірану до Росії також виглядає показовою. Усе це свідчить про те, що конфлікт не лише не охолоджується, але й може набути затяжного характеру.
Орієнтовно 80% експорту іранської нафти йде саме до Китаю — і ця обставина робить ситуацію особливо консекутивною. Китай довгий час був економічною рятівною ниткою для Ірану. Глобальні ціни на нафту наразі стримуються тим, що Китай та Індія купують російську нафту, а Японія — мексиканську, формуючи альтернативні енергетичні потоки.
Економічний тиск на Іран
Іран уже починає реагувати на тиск. За офіційними повідомленнями, країна обмежує споживання природного газу, запроваджуючи певні стипуляції з метою збереження енергетичних запасів. Скорочується також виплавка та виробництво сталі — а це один із найважливіших експортних секторів країни.
Існує реальна небезпека того, що в певний момент сховища Ірану виявляться повністю заповненими, і країні доведеться зупинити видобуток. Чи станеться це за три дні, як заявляє президент, чи значно пізніше — наразі невідомо. Іран має певні механізми уповільнення видобутку, проте якщо будь-яка катастрофа вразить його енергетичну інфраструктуру, ціни неминуче полетять угору.
Очікування щодо Китаю та переробної галузі
Ринок наразі закладає в ціни сценарій, за яким Китай стане суттєвим експортером нафтопродуктів уже з травня. Китайські НПЗ нарощують коефіцієнти завантаження, і ця тенденція зміцнюється. Однак саме «teapot»-нафтопереробні заводи, які щойно потрапили під санкції, є вагомим важелем у цьому міксі. Тож санкції створюють додаткові ризики для оптимістичного сценарію.
Тиск у спотових ринках нафти відчутний, а ф'ючерси на бензин досі торгуються поблизу річних максимумів. Хоча ринок акцій радше схиляється до думки, що криза вщухає, нафтові ринки явно сигналізують протилежне.
Ключові рівні в акціях та сектор напівпровідників
Що стосується індексних рівнів, ранкова активність кол-опціонів вказувала на 7200 як на рівень опору. Першим рівнем підтримки виступає 7130, наступним — 7100. Минулого тижня ринок торгувався в діапазоні з пробоєм у п'ятницю; тепер потрібне підтвердження продовження руху вгору.
Сектор напівпровідників робить паузу після 18-денної рекордної серії зростання. Після виходу звітів MAG 7 цілком імовірний відкат. Проте поки ринок формує вищі максимуми та вищі мінімуми, він залишається бичачим за своєю структурою.
Висновок
Ринок енергоносіїв перебуває у фазі, коли технічні сигнали і геополітичні фактори накладаються один на одного, створюючи складну, але потенційно вибухову картину. Невирішені питання щодо ядерної програми Ірану та контролю над протокою, нові американські санкції проти китайських НПЗ і танкерного флоту, а також тристоронні взаємодії між США, Китаєм та Іраном формують середовище, в якому енергетичні ціни мають усі шанси залишатися підвищеними. Поточний тиждень буде особливо насиченим — як з точки зору корпоративних звітів, так і з огляду на рішення центральних банків.