Ринки у режимі очікування: нафта, інфляція та тінь геополітики
Сучасні фінансові ринки перебувають у стані, який найточніше можна описати як «режим очікування». Поєднання стійкої інфляції, геополітичної напруженості навколо Ірану та нестабільності на сировинних ринках створює складну картину, де кожен новий заголовок новин здатен різко змінити напрямок торгів.
Інфляція залишається «липкою»
Останні дані щодо індексу особистих споживчих витрат (PCE) — основного інфляційного індикатора, на який орієнтується Федеральна резервна система — показують, що інфляція залишається на рівні приблизно 2,8%. Цей показник утримується на цьому рівні вже чотири-п'ять місяців поспіль, не демонструючи жодної тенденції до зниження. Це далеко не та картина, яку хотіли б бачити ринки: зниження інфляційного тиску дало б більше простору для маневру монетарній політиці.
Важливо зазначити, що ці дані відображають період до загострення іранського конфлікту, який розпочався наприкінці лютого. Це означає, що наступні звіти, зокрема дані CPI за березень, з високою ймовірністю покажуть ще вищі цифри, оскільки вплив зростання цін на енергоносії та порушення логістичних ланцюгів ще не був відображений у лютневій статистиці.
Водночас ВВП було переглянуто вниз — з 0,7% до 0,5%, що підтверджує поступове уповільнення економіки. Оптові запаси зросли на 0,8% у лютому, тоді як ринок очікував зниження на 0,5%. Хоча це другорядний показник, він вписується у загальну картину економічної невизначеності.
Нафта повертається до трицифрових значень
Головною рушійною силою поточної ринкової динаміки є повернення цін на нафту до трицифрових рівнів. Ормузька протока — один із найважливіших транспортних коридорів для світової нафти — залишається у фокусі уваги. Хоча деякі судна проходять через протоку, їх кількість недостатня для того, щоб суттєво вплинути на баланс попиту та пропозиції. Переважно це балкерні судна, що перевозять зерно та інші товари, а не нафтові танкери.
Серед позитивних сигналів варто виділити кілька подій. Тайванська енергетична компанія CPC розмістила замовлення на близькосхідну нафту, поставка якої потребуватиме проходження через Ормузьку протоку і покриє потреби країни на два-два з половиною тижні. Індія вперше за сім років прийняла поставку іранської нафти. Китайські незалежні нафтопереробні заводи — так звані «чайникові» переробники, які забезпечують приблизно третину переробних потужностей країни — також почали розміщувати замовлення на іранську нафту після нещодавнього падіння цін.
Однак ці замовлення ще мають бути фізично виконані — танкери повинні пройти через протоку, щоб ринок отримав реальне підтвердження нормалізації поставок.
Переговори про припинення вогню: 50 на 50
Ситуація навколо переговорів про припинення вогню між Іраном, США та Ізраїлем залишається вкрай невизначеною. Перші 72 години будь-якого перемир'я традиційно є найскладнішими — саме в цей період виникає найбільше непорозумінь та провокацій. Якщо до початку нового тижня з'явиться більше ясності та стабілізація ситуації, ціни на енергоносії можуть піти вниз.
Проте якщо переговори зазнають невдачі, не варто дивуватися, якщо ціна WTI повторно протестує рівень $120 за барель, а дизельне паливо повернеться до позначки $5,60–$5,70. Технічно нафта, дизель та бензин залишаються у висхідних трендах, і це потрібно враховувати при оцінці ризиків.
Метали: золото проти промислових металів
На ринку металів спостерігається цікаве розходження. Золото зростає, виконуючи свою класичну роль активу-притулку. Додатковим фактором підтримки золота є інформація про те, що оплата за прохід через Ормузьку протоку може здійснюватися у доларах, юанях або навіть криптовалюті — в такому середовищі золото стає природним інструментом хеджування для тих, хто веде бізнес у регіоні.
Натомість срібло та мідь відступають під тиском побоювань щодо глобального економічного зростання. Промислові метали більш чутливі до перспектив виробництва та споживання, тому геополітична невизначеність та ознаки економічного уповільнення створюють для них додатковий зустрічний вітер.
Ключовий висновок
Навіть за оптимістичного сценарію з припиненням вогню, ринкам доведеться мати справу з фундаментальною проблемою: економічні дані ще до початку конфлікту вже вказували на слабкість. Стійка інфляція у поєднанні з уповільненням зростання створює некомфортне середовище, що нагадує стагфляційний сценарій. Питання полягає в тому, чи збережеться ця тенденція до ослаблення навіть після врегулювання геополітичної ситуації. Ринки чекають на відповідь — і поки що перебувають у режимі очікування.