Прибутки, а не лише ринкова капіталізація
Останнім часом усе частіше лунають застереження, що технологічні гіганти "перегріваються" в ажіотажі навколо штучного інтелекту, і що до цього переліку варто додати ще й Broadcom. Та коли уважно придивитися до цифр, картина виявляється набагато обґрунтованішою, ніж здається на перший погляд. Так, на ці кілька найбільших компаній припадає від 40 до 60 відсотків усієї прибутковості ринку. Але справжній аргумент криється не в ринковій капіталізації, а в чистих прибутках: близько 30 відсотків сукупного чистого прибутку всього індексу S&P 500 генерується саме цією групою компаній. Це не той показник, який може зникнути за одну ніч, і саме тому ставити проти нього вкрай ризиковано.
Зростання тут не абстрактне, а підкріплене реальними продажами фізичних одиниць продукції. Компанії продовжують потребувати більше енергії, більше технологій, а сам ринок штучного інтелекту й далі стрімко розширюється — ми всі ним користуємося щодня. Apple має близько пів трильйона доларів виручки, а виробник ключового "заліза" наближається до чверті трильйона доларів доходу. І виручка, і прибутки залишаються на місці, а тому уявити різку зупинку чи уповільнення цього процесу надзвичайно складно.
Фундаментал проти "забігання наперед"
Закономірне питання — наскільки це ралі тримається на фундаментальних показниках, а наскільки на тому, що інвестори "забігають наперед", закладаючи в ціни те, чим штучний інтелект колись може стати. Можна оперувати простими метриками на кшталт співвідношення ціни до прибутку, але ключове те, що прибутки реальні й вони зростають. Виробник обчислювальних "лопат і кирок" для цієї золотої лихоманки має маржу чистого прибутку на рівні 50–60 відсотків — це краще, ніж у багатьох програмних і технологічних компаній, попри те, що мова про апаратне забезпечення.
Більше того, є вагомі підстави вважати, що нинішні прибутки ще навіть не врахували всього майбутнього ефекту від інструментів продуктивності, які з'являться, коли штучний інтелект буде використано повною мірою. Варто лише уявити, що компанії зможуть видавати такий самий або навіть більший обсяг роботи, маючи на 10 відсотків менше персоналу. Це той запас зростання, який ринок ще не повністю осмислив.
Хто заслуговує на преміальну оцінку
Оцінки тут справді преміальні, тож постає питання — хто заслуговує на таку премію завдяки реальним результатам, а хто просто потрапив у хвилю загального ентузіазму. Найбільш "пінною" з усього переліку виглядає Tesla — це єдина компанія, яка не вражає з точки зору зростання чистого прибутку. Її амбітні цілі у сфері робототехніки виглядають цікаво, але саме вона викликає певну насторогу.
Натомість решта картину тільки підсилює. Microsoft зростає шаленими темпами. Amazon, попри те що його почасти можна сприймати майже як компанію споживчих товарів першої необхідності, демонструє потужне зростання хмарного підрозділу AWS навіть "з тильного боку". Google вражає особливо: його прибутки фактично подвоїлися рік до року. На тлі такої кількості можливостей, коли ми лише починаємо дряпати поверхню потенціалу, мати негативну думку про стан ринку доволі складно.
Випадок Apple: мудрість стриманості
Окремо варто розглянути Apple, яку часто називають відсталою у перегонах штучного інтелекту. Тут є дві сторони. Так, Apple — це бегемот зі своєю інфраструктурою та партнерством із Gemini. Але в нинішніх умовах є сенс не виливати колосальний капітал у ці перегони. Конкуренти витрачають мільярди, десятки й сотні мільярдів доларів на гонитву за штучним інтелектом. Можна аргументовано стверджувати, що розумна стратегія — сидіти спокійно й спостерігати, що буде далі.
Класичний приклад такого підходу — пошуковий бізнес: Apple цілком могла б створити власну пошукову систему, але натомість уклала партнерство з Google й отримує з цього дохід. Те саме стосується й маржі: компанія заробляє близько 125 мільярдів доларів чистого прибутку, і ця цифра продовжує зростати. Намагатися бути майстром усього означає не бути майстром нічого. Apple ж довела, що має один надзвичайно успішний пристрій, а її передплатна модель зараз працює бездоганно. До того ж компанію тепер очолює новий керівник із досвідом у апаратному забезпеченні, тож цілком можливо, що з'явиться щось геть нове. Варто згадати, як скептично всі сприймали появу iPad — а тепер він є практично в кожного.
Можливості поза "Великою сімкою"
Привабливі історії існують і поза цією групою. Eli Lilly — фармацевтична компанія з давньою історією — вражає насамперед зростанням у сегменті препаратів класу GLP-1: зростання виручки понад 50 відсотків квартал до кварталу, а чистий дохід фактично подвоївся. Найважливіше те, що компанія постійно фокусується на нових розробках, наукова база яких дуже сильна, і ми навіть не знаємо, чим це обернеться — але стане лише краще.
Costco — приклад надійної компанії споживчих товарів першої необхідності. Тут варто очікувати двозначного зростання чистих продажів. Привабливість має і фундаментальний, і особистий вимір: дедалі менше людей ходять до звичайних продуктових магазинів на кшталт Kroger. На мікрорівні це видно з власного досвіду, а на макрорівні компанія продовжує зростати, у тому числі за межами США. Її ринкова капіталізація з точки зору сегмента споживчих товарів величезна, стратегія розумна, дедалі більше виробництва переноситься "всередину". Це компанія, яка стабільно "друкує гроші" й має чудову історію. Хот-доги за 1,50 долара — це культурний феномен, з яким резонує кожен, особливо в період високої інфляції: люди щиро хочуть, щоб така компанія перемагала. А тепер у меню з'явилися ще й курячі нагетси, що додає опцій споживачам.
Як збалансувати участь у ралі та управління ризиком
Для інвестора, який намагається зайняти позицію в умовах непевного макроекономічного тла, головна пастка — це страх упустити можливість. Спробувати "вгадати час" неможливо: ринок треба вгадати двічі — і на виході, і на вході. Замість ставки на окремі акції розумніше брати участь через широкі інструменти, наприклад індексні фонди на технологічний сектор. Можна заходити поступово, усереднюючи вартість, або просто зайти в певний індекс. Ключова ідея — потрібно щонайменше брати участь, бо простір для зростання все ще є, а продуктивність продовжує підвищуватися. Не варто забувати й про Google та Meta, які теж підсилюють цю динаміку.
Чи це 1997 рік, чи вже 1999-й — сказати важко. Але фінансові показники й оцінки на місці, вони підтримують ринок. Коли люди панікують, що капіталізація надто висока, варто щоразу повертатися до чистих прибутків: близько 30 відсотків сукупного чистого прибутку всього індексу S&P 500 припадає на цю групу компаній. Ставити проти такого фундаменту — справа невдячна, бо він не випарується за одну ніч.