Два ризики одночасно
Фінансові ринки опинились у складній ситуації, де інвестори змушені одночасно оцінювати два протилежних ризики. З одного боку, нафтовий шок пропозиції спричинив різке зростання інфляційних очікувань і, як наслідок, підвищення дохідності облігацій по всій кривій. З іншого — зростає занепокоєння щодо негативних наслідків геополітичного конфлікту для економічного зростання.
Протягом останніх тижнів дохідність казначейських облігацій суттєво зросла, що відображало перегляд ринком очікувань щодо політики Федеральної резервної системи. Однак наприкінці тижня розпочався зворотний рух — інвестори почали купувати облігації, що свідчить про зміщення фокусу з інфляційного шоку на потенційне уповільнення економіки. Падіння фондового ринку лише підсилило цю тенденцію.
Стагфляційна дилема
Хоча слово "стагфляція" має надзвичайно негативні конотації, поточна ситуація має певні її ознаки: поєднання низького зростання з високою інфляцією створює серйозний виклик для інвесторів в облігації. Перед початком конфлікту економіка перебувала у відносно непоганому стані, що могло б слугувати певним буфером для поглинання зростання цін на нафту та вищих цін на пальне для споживачів. Однак війна неминуче несе за собою негативні економічні наслідки, масштаб яких поки що важко оцінити.
Чому ФРС має зберігати паузу
Ключове питання полягає в тому, чи повинна ФРС підвищувати ставки для стримування інфляції, чи ж саме уповільнення економіки створить необхідне "руйнування попиту". Найбільш обґрунтованою видається позиція, що ФРС має утримуватися від активних дій протягом тривалого часу, і ось чому.
По-перше, ринки вже виконують роботу за ФРС. Зростання дохідності по всій кривій автоматично підвищує вартість запозичень і посилює фінансові умови. Це видно по кредитних спредах та інших індикаторах — фінансові умови вже стають жорсткішими без прямого втручання центрального банку.
По-друге, нинішня ситуація принципово відрізняється від 2022 року. Тоді інфляція була значно вищою, ринок праці — сильнішим, а споживчі настрої — кращими. Сьогодні інфляція нижча, ринок праці стабільніший, але вже демонструє ознаки слабкості, а настрої — гірші. Підвищення ставок у таких умовах може призвести до ще більш негативних наслідків, ніж бездіяльність.
По-третє, це шок пропозиції, а не попиту. Інструменти ФРС найбільш ефективні саме для управління попитом, тоді як вплинути на порушення ланцюгів постачання нафти монетарними методами практично неможливо.
На що варто звертати увагу
Серед ключових макроекономічних даних особливу увагу заслуговують два показники. Перший — дані про зайнятість. Консенсусний прогноз передбачає збереження рівня безробіття на позначці 4,4% та приріст робочих місць на рівні близько 60 000. Стабілізація ринку праці була б позитивним сигналом, особливо після негативного сюрпризу попереднього місяця. Втім, ці дані слід сприймати з певною обережністю, оскільки звітний період не повністю охоплює вплив конфлікту.
Другий важливий індикатор — індекс ділової активності у виробничому секторі (ISM Manufacturing). Ці дані за березень уже відображатимуть вплив конфлікту і покажуть, як бізнес реагує на нову реальність: чи змінюються плани найму, чи зростають ціни на ресурси та кінцеву продукцію.
Що робити інвесторам в облігації
Глобальне зростання дохідності — не лише американський феномен. Дохідність державних облігацій зросла практично по всьому світу: від європейських паперів до японських JGB, де 10-річна дохідність досягла максимумів за майже 30 років. Це призвело до найбільшого відтоку коштів з довгострокових облігацій з березня 2020 року.
Портфель 60/40 переживає непростий період, оскільки одночасно знижуються і акції, і облігації. Однак важливо зберігати перспективу. Зниження вартості високоякісних облігацій з початку року становить лише 1-2% — це відносно невеликий збиток. Головне, що потрібно пам'ятати: основна частина доходу від облігацій надходить у вигляді купонних виплат, а не від зміни ціни. Для того щоб цей дохід компенсував цінові коливання, потрібен час і достатньо тривалий горизонт інвестування.
Висновок
Фінансові ринки перебувають на перетині двох потужних сил — інфляційного тиску від нафтового шоку та загрози уповільнення економічного зростання через геополітичну нестабільність. ФРС обмежена у своїх діях подвійним мандатом, а інші центральні банки — ЄЦБ та Банк Англії — поки що демонструють більш яструбиний настрій. У цих умовах найрозумнішою стратегією для центрального банку є вичікування, а для інвесторів — збереження довгострокової перспективи та розуміння того, що волатильність облігацій, хоча й неприємна, є тимчасовим явищем на тлі стабільного купонного доходу.