Сигнали, що економіка повертається до зростання
Поточний рік дедалі чіткіше окреслюється як період інфляційного зростання — поєднання підвищеної інфляції з реальним пожвавленням економічної активності. Цьому твердженню є низка свіжих підтверджень. Нещодавні дані індексів ділової активності ISM як у виробничому секторі, так і у сфері послуг вийшли кращими за очікування. Цьому передував справді сильний сезон корпоративної звітності, який лише підкріпив загальну картину.
Окремої уваги заслуговує ринок праці. Ще кілька місяців тому теза про те, що ринок праці покращується, викликала здивовані погляди, адже вона суперечила консенсусу. Проте цифри говорять самі за себе: за останні три місяці економіка в середньому додавала майже 500 тисяч робочих місць. Це не випадковий сплеск, а потенційно одна з ключових історій другої половини року — повернення сили ринку праці.
Роль штучного інтелекту та споживача
Причин, чому економіка зростає, кілька, але штучний інтелект є однією з найвагоміших рушійних сил цього процесу. Водночас для повноцінного підйому економіці потрібен сильний споживач, а саме споживач наразі дещо виснажений. Тут і криється логіка оптимістичного прогнозу: міцніший ринок праці у другій половині року має стати тим важелем, який підтримає споживчий попит і дасть економіці додатковий поштовх. Сильніша зайнятість означає більше доходів, а отже — і більше можливостей для споживчих витрат, яких бракує для впевненого зростання.
Як не загубити ліс за деревами
Ринки наразі демонструють підвищену волатильність, і це збиває з пантелику багатьох інвесторів. Дні з падінням на 200 пунктів змінюються днями, коли ринок встигає відіграти втрати, коли 30% акцій то падають, то зростають. У такому шумі важливо не панікувати й бачити загальну картину.
Корисний історичний контекст: нещодавня п'ятниця стала найгіршим днем року з падінням індексу S&P 500 на 2,6%. Та якщо поглянути на всі роки, коли ринок зростав на 20% — а таких налічується 22, — то навіть у ці чудові роки найгірший день у середньому означав падіння на 3,5%. Іншими словами, навіть видатні роки мають погані дні, і одне різке падіння аж ніяк не перекреслює висхідний тренд.
Та сама логіка діє і всередині ринку в розрізі секторів. Навіть у дні загального зниження, коли падають енергетика разом з нафтою та технологічний сектор, решта дев'ять секторів можуть бути в плюсі. Цілком можлива ситуація, коли індекс S&P 500 знижується на 1%, тоді як понад 300 акцій усередині нього зростають. Тобто заголовок про падіння індексу часто приховує куди оптимістичнішу внутрішню динаміку.
Передача естафети між секторами
Окремо варто розглянути технологічний сектор. Напівпровідники нещодавно зросли на 70% всього за два місяці — вражаючий ралі. Розумна позиція тут — невелика перевага в технологіях. Показовою є й зміна настроїв: ще три місяці тому симпатія до технологій виглядала божевіллям, а тепер з нею погоджуються всі. Саме ця одностайність є сигналом для обережності.
Цілком імовірно, що технології передадуть естафету іншим секторам. Уже зараз у реальному часі помітно, як фінансовий сектор, промисловість та інші циклічні галузі починають пожвавлюватися. Якщо технології, з огляду на свій потужний попередній ріст, дещо ослабнуть, то ці інші сфери підхоплять естафету — і це буде доброю новиною для інвесторів, адже розширення зростання на більшу кількість секторів робить ринок здоровішим. Варто згадати й про компанії малої капіталізації (small caps), динаміка яких також останнім часом стала цікавою. Усе це нагадує, що поза технологіями, на яких зазвичай зосереджена увага, є чимало вартих спостереження активів.
Окрема заувага щодо фінансового сектору: позиціонувати його як можливість було рішенням проти консенсусу, коли це ще не було популярним. Сьогодні ж фінанси демонструють зростання, що підтверджує доцільність такого нестандартного підходу.
Ставки, Федеральна резервна система та нормалізація
Щодо монетарної політики, то очікувати зниження ставок цього року не варто. На початку року всі прогнозували пом'якшення, проте інфляція розширюється, охоплюючи дедалі більше категорій, що ускладнює регулятору можливість знижувати ставки. Водночас і протилежний сценарій — підвищення ставок, на яке вже почали натякати ф'ючерси, — теж малоймовірний. Найреалістичніший варіант: Федеральна резервна система перебуває на паузі.
Чому ж тоді дохідності зросли? Частково через інфляційні очікування, але є і друга, не менш важлива причина — економіка просто стала кращою. Тут потрібен ширший погляд. У період приблизно з 2000 до 2020 року панували дуже низькі відсоткові ставки, і ціле покоління інвесторів виросло саме в цьому світі, сприймаючи його як норму. Проте якщо подивитися на довшому горизонті, можна навести цілком переконливі аргументи, що довгострокові ставки просто нормалізуються. Достатньо згадати, що в 1990-х роках дохідність десятирічних облігацій коливалася в межах 5–6% — і акції в той час почувалися цілком непогано.
Висновок: перевага в акціях над облігаціями
Якщо підбити підсумок, то тема інфляційного зростання нікуди не зникла — вона залишається актуальною весь рік. У світі вищої інфляції та кращого економічного зростання акції історично почуваються добре. А ось облігації — навпаки. Саме тому розумною є знижена вага облігацій (underweight) у портфелі. Це не означає, що жодна частина кривої дохідності облігацій не має сенсу для певних категорій інвесторів, проте загальна логіка вказує на доцільність меншої частки облігацій і підвищеної ваги акцій (overweight equities).
З огляду на ймовірно сильну другу половину року для фондового ринку, для інвесторів в акції збереження переваги в бік пайових інструментів виглядає виправданою стратегією. Сильний ринок праці, потужний імпульс від штучного інтелекту, здорове розширення зростання на нетехнологічні сектори та нормалізація ставок — усе це разом формує картину економіки, що набирає м'язів, а не слабшає.