Європейський центральний банк діє на випередження
Останнє засідання Європейського центрального банку стало знаковим моментом для світової фінансової системи. ЄЦБ підвищив ставки на 25 базисних пунктів, ставши першим великим центральним банком, який відреагував на енергетичний шок, спричинений війною з Іраном. Хоча реакція ринків була доволі стриманою — переважно тому, що це підвищення вже було закладене в очікування, — логіка рішення заслуговує на пильну увагу.
Існували певні побоювання щодо потенційної політичної помилки: підвищувати ставки в умовах, коли є ризики для зростання, видається ризикованим. Однак ЄЦБ налаштований рішуче, аби не повторити помилку 2022 року. Тоді банк зреагував надто пізно. Цього разу регулятор воліє підняти ставки раніше, ніж бути змушеним підвищувати їх ще агресивніше в майбутньому.
Цікаво, що ЄЦБ представив новий сценарій під назвою «м'якший» (milder). Банк зазначив, що навіть попри малоймовірність цього сценарію, підвищення ставки виправдане навіть у такому найкращому варіанті розвитку подій. Причина в тому, що інфляція розширюється, охоплюючи дедалі більше секторів. Це відбувається через прямі ефекти вищих цін на енергоносії та непрямі ефекти, коли ці підвищені ціни перетікають до інших частин економіки.
Чому серія підвищень малоймовірна
Важливо наголосити, що банк поки не бачить так званих ефектів другого порядку — тобто зростання заробітних плат. Ринок праці натомість слабшає. Саме тому тривала серія підвищень ставок видається малоймовірною: ризики для зростання нині більші, ніж були у 2022 році. Зрештою, висока інфляція, спричинена цінами на енергоносії, у певний момент сама руйнує попит і зростання.
Голова ЄЦБ не взяла на себе зобов'язань щодо наперед визначеного курсу ставок — це цілком у її стилі. Вона заявила, що політика буде такою, якою має бути. Наступне потенційне підвищення може відбутися у вересні, і воно залежатиме від того, як еволюціонуватиме картина зростання та інфляції; саме тоді банк оприлюднить нові прогнози.
Варто також пам'ятати контекст попереднього циклу. Під час циклу зниження ставок ЄЦБ скоротив їх більше, ніж будь-хто інший — на 225 базисних пунктів проти 175 у Федеральної резервної системи. Тож банк перебуває у точці, де підвищення може бути виправданим.
Цього ранку ЄЦБ підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 3%, водночас знизивши прогноз зростання до 0,8%. По суті, це свідчить, що банк наразі більше стурбований стагнацією, ніж дефляцією, і має намір оцінювати ситуацію від засідання до засідання. На відміну від ФРС, ЄЦБ має підтримувати цінову стабільність як свій єдиний мандат.
Банк Японії на шляху нормалізації
Картина у Японії суттєво відрізняється. Банк Японії очікувано підвищить ставку на 25 базисних пунктів наступного тижня, однак він перебуває на зовсім іншій траєкторії — на шляху до нормалізації монетарної політики. Це дуже повільний цикл підвищень. Очікувалося, що банк може підняти ставки ще у квітні, проте війна на Близькому Сході відтермінувала цей крок.
Госпіталізація голови банку, схоже, не стане серйозною перешкодою, адже його замінить заступник керівника. Зміни у самому рішенні щодо політики через відсутність голови малоймовірні — політики єдині у підтримці підвищення зараз. Натомість справжній простір для ринкової волатильності — це пресконференція. Її вестиме заступник керівника, який не надто широко відомий. Як і з будь-яким новим лідером центрального банку, ринкам знадобиться час, щоб розібратися у його манері комунікації. Особлива увага буде прикута до тону та сигналів щодо ймовірності ще одного підвищення цього року.
Єна, ризик інтервенції та геополітика
Курс долара до єни тримався на відносно високому рівні — близько 160, що тримає чимало трейдерів у стані «спостереження за інтервенцією». Водночас офіційні особи поки утримуються від активних словесних інтервенцій. Хоча курс високий, він не зростає різко та масово, тож негайна валютна інтервенція наразі видається малоймовірною. Поки Банк Японії залишається яструбиним, це має стримувати ситуацію — принаймні так вважають деякі валютні стратеги.
Геополітичний фон додає напруги. Лунали заяви про те, що США завдадуть дуже сильного удару та захоплять острів Харг. Проте ринки відреагували на це доволі стримано. Ціни на нафту підскочили — приблизно до 93 доларів за барель марки WTI, — але потім значною мірою відіграли ці зростання назад. Це свідчить про певну «втому від заголовків», яка дедалі більше встановлюється на ринках.
Ринки залишалися зосередженими радше на зростанні прибутків, аніж на подіях війни з Іраном. Значним буфером стало вичерпання запасів, що утримало енергетичні ціни від злету до 120 доларів за барель, як очікувалося раніше. Зберігається й сподівання, що будь-який конфлікт є обмеженим у часі — зокрема, з огляду на наближення проміжних виборів, адже продовжувати його не в інтересах жодної зі сторін.
Ширший урок для інвесторів
Ключове питання полягає в тому, чи зможе історія штучного інтелекту тривати далі. Ринкова дохідність та прибутки компаній були дуже сильно зосереджені навколо AI, і інвестори, які не провели ребалансування, можуть виявитися погано диверсифікованими.
Утім, є підстави вважати, що ринок може розширитися. Економічні перспективи покращуються, а це здатне підтримати циклічні сектори — фінанси, промисловість, енергетику та матеріали. Це означає, що міжнародний розподіл активів насправді може стати буфером диверсифікації для портфелів, надмірно сконцентрованих на AI. Іншими словами, ми можемо побачити розширення ринку за межі вузької групи технологічних лідерів.
Сукупно ці рішення центральних банків окреслюють світ, у якому регулятори діють на випередження проти інфляції, спричиненої енергетикою, ринки навчилися ігнорувати геополітичні заголовки, а найрозумніша стратегія для інвесторів може полягати у поверненні до фундаментальних принципів диверсифікації.