Загальний стан ринку та чинник ФРС
Якщо дивитися ширше, ніж самі лише акції, поточна картина на ринках — це передусім історія про те, що інвестори повірили: оновлена ФРС під керівництвом Кевіна Воша діятиме серйозніше у вирішенні проблеми інфляції в найближчій перспективі. Логіка така: спершу регулятор має здобути довіру (credibility), і лише тоді зможе провести ті масштабні реформи, які були окреслені на початковій пресконференції.
Цей зсув у настроях добре видно з реакції кривої дохідності казначейських облігацій у перші дні та навіть години після пресконференції. Спостерігалося так зване «ведмеже сплощення» (bear flattening) — це технічний спосіб сказати, що короткострокові ставки зростали швидшими темпами, ніж довгострокові. Паралельно американський долар почав зміцнюватися відносно інших світових валют.
Ця динаміка дала хвилеві ефекти далеко за межами ринку облігацій і долара. Золото, хоча й відскочило від своїх мінімумів приблизно на один-два відсотки, фактично перебуває на найнижчих рівнях за тривалий час — близько 4 000. Біткоїн опустився нижче 60 000. Обидва ці активи, попри те, що вони дуже різні й мають різні торгові характеристики, об'єднує одна спільна риса: і традиційний прихильник золота, і біткоїнер сходяться на недовірі до традиційних фіатних валют, особливо до долара США, та до монетарної політики — через такі явища, як інфляція, що з'їдає їхню вартість.
Тому, якщо ФРС діятиме «яструбино» — серйозніше підтримуючи силу долара (а саме на це й спрямована така політика), — це матиме негативний вплив на ці активи-хеджі проти знецінення. Саме тому ми й бачимо ці хвилеві ефекти. Золото справді відновилося, але водночас на нього зберігається тиск, а біткоїн цього року ніяк не може піднятися: навіть коли трапляється відновлення, він знову втрачає позиції.
Технологічний розпродаж: ті, хто виписує чеки, проти тих, хто їх отримує
Технологічний розпродаж також пов'язаний із поглядом на подальші дії ФРС у поєднанні з масштабними витратами в технологічному секторі, який знову карають. Тут можна буквально намалювати графік: якщо взяти індекс гіперскейлерів і окремо індекс компаній, які постачають їм те, що ті намагаються купити — тобто протиставити тих, хто отримує чеки, тим, хто їх виписує, — ці дві групи зараз рухаються в протилежних напрямках.
Причина в тому, що більше немає того, здавалося б, нескінченного резервуару вільного грошового потоку від мегакеп-технологічних компаній. Вони вичерпали ці активи й тепер виходять на ринок акцій, щоб залучати капітал. Вони також звертаються до боргових ринків. Прикладом-провісником («канаркою у вугільній шахті») тут стала компанія Oracle: приблизно 6–12 місяців тому вона почала брати значні борги, щоб виконати свій портфель замовлень. Oracle почала втрачати у вартості ще восени минулого року — задовго до того, як це почало відбуватися з деякими іменами з «Великої сімки» (Mag 7).
Чипи пам'яті як сировина — аналогія з нафтою
Ключова теза — порівняння чипів пам'яті з нафтою. Існує неодноразово озвучуване твердження: так, якщо ціна нафти стрибає, на початковому етапі конфлікту чи дефіциту, що спричинив подорожчання, це справді посилює інфляцію. Але оскільки бізнес, споживачі й ті, хто керує транспортом, змушені витрачати гроші на нафту, це не є продуктивним використанням капіталу. Це те, на що гроші й так були б витрачені; тепер просто більше коштів спрямовується саме туди. Самі нафтові компанії не приносять нових грошей в економіку.
Те саме можна сказати про акції виробників пам'яті та про самі чипи пам'яті — це сировина (commodity). Саме це й проявилося напередодні в реакції акцій Apple та Microsoft. Ці компанії, які заклали в бюджет певну суму на витрати на ці сировинні товари (чипи пам'яті), більше не мають відкладеного пулу коштів на те, що їм потрібно. Тому вони змушені або підвищувати споживчі ціни, або жертвувати маржею.
Підсумок такий: на інфляцію це спочатку діє позитивно (тобто підвищує її), але загалом є негативним явищем, бо це непродуктивне використання капіталу. Це не нові R&D-інвестиції — це більше грошей за те саме, що компанії й так збиралися купувати.
Нафта
Нафта знову торгується нижче. Раніше вона падала нижче 70 доларів за барель, а нині WTI тримається близько 70 — буквально на копійку нижче цієї позначки. Загальна оцінка ситуації: ринок перебуває в стані затяжного, розтягнутого процесу, але напруга суттєво деескалувала. Доки немає підписаних домовленостей («пера до паперу»), найімовірніше, зберігатиметься статус-кво. Ризики радше схиляються до ескалації, але на цей момент її ймовірність невисока.
Угода onsemi та Synaptics
Акції onsemi (on semi) зазнали удару на премаркеті через угоду із Synaptics, яку Волл-стріт сприйняла без ентузіазму. Частково негативна реакція пояснюється тим, що це повністю «акційна» угода (all-stock deal), а отже, вона матиме ефект розмивання (dilution) — а це завжди тисне вниз на акції компанії-покупця.
Деталі угоди: onsemi погодилася придбати Synaptics у форматі повністю акційної угоди, що оцінює компанію приблизно в 6,2 мільярда доларів. Загальна вартість підприємства з урахуванням боргу становить близько 7 мільярдів доларів. Очікується, що угода завершиться в середині 2027 року за умови отримання необхідних дозволів. Частина аналітиків вказувала на те, що це крок у бік більшої орієнтації на споживчі продукти, і саме це викликає занепокоєння. Але час покаже — початкова реакція справді не надто позитивна.
IPO OpenAI: можлива затримка
Згідно з повідомленням у New York Times, OpenAI може перенести терміни свого IPO. Спершу логічно було припустити, що це пов'язано з реакцією на SpaceX, і це справді є частиною картини.
З того повідомлення випливає, що компанія схиляється до перенесення IPO на наступний рік. Банкіри застерігають проти виходу на біржу через нещодавню технологічну волатильність (про яку йшлося вище), а також через початкові результати SpaceX. OpenAI вже подала документи (filed), але конкретної дати ще не встановлено.
Схоже, CEO Сем Альтман наполягає на оцінці компанії в трильйон доларів, проте є відчуття, що ринок зараз просто не готовий дати таку оцінку. Тому компанія розглядає затримку, сподіваючись за цей час знову закріпити свої позиції — особливо на тлі того, що Anthropic набирає обертів як компанія. OpenAI досі сприймається як лідер у цій сфері, і вона ним залишається, але інші гравці поступово наздоганяють.
Це конкурентне середовище, і існує занепокоєння щодо того, скільки ліквідності взагалі буде доступно для всіх цих великих IPO. Темп виходу компаній на біржу цього року вже прискорений — багато хто намагався встигнути до проміжних виборів (midterms). Тож залишається спостерігати, відбудеться це IPO цього року чи наступного.
