Концентрація ринку навколо штучного інтелекту як джерело ризику
Одним із ключових індикаторів стану фондового ринку є структура лідерства всередині нього. Коли концентрація капіталу зосереджена у вузькій групі активів, ризик зниження зростає. Сьогодні найпотужнішими темами на ринку є все, що пов'язане зі штучним інтелектом. Якщо поглянути на індекс S&P 500, то лише 1% компаній цього індексу забезпечує 50% усього приросту з початку року. Такий рівень концентрації не можна вважати здоровим — він є характерною ознакою завершення бичачої хвилі.
Через це існує суттєвий потенціал зниження саме в межах цих сконцентрованих позицій, і таке падіння може мати непропорційно великий вплив на загальну динаміку індексу. У такій ситуації інвестори почнуть шукати альтернативу акціям.
Чому облігації не є альтернативою, а золото — є
Постає логічне запитання: чи можна розглядати ринок облігацій як альтернативу в умовах, коли інфляція повзе вгору? Відповідь — ні. Новий керівник Федеральної резервної системи дав зрозуміти, що нас чекає політика «вищих ставок упродовж тривалішого часу» (higher for longer). За таких умов облігації не є тим інструментом, до якого варто звертатися. Натомість золото, ймовірно, отримає значну роль у період до кінця року.
Цінові орієнтири для золота
На момент розмови золото торгувалося на 3% нижче за день, на рівні близько 4247, що приблизно на 20% нижче за максимуми, зафіксовані в січні. Щодо цінового орієнтиру до кінця року, спершу слід враховувати можливу слабкість, оскільки золото продовжує тренд консолідації в діапазоні 3850–4000. Корекція на 50% за Фібоначчі від усього руху 2025 року дала б рівень близько 4050–4070. Цей рівень уже було досягнуто одного разу, і можливий повторний тест цих позначок.
Попри короткострокову слабкість, до кінця року цілком імовірно, що золото подолає старі максимуми на рівні 5500. Існує також вищий орієнтир діапазону — до 6300. Раніше прогноз становив 6300, а тепер діапазон визначено як 5500–6300.
Що потрібно для досягнення верхньої межі діапазону
Що має статися, аби ціна досягла верхньої частини цього діапазону? Тут діє кілька чинників. По-перше, спостерігається потужна підтримка з боку центральних банків, які продовжують агресивно купувати золото. Китай купував 19-й місяць поспіль, і останній місячний обсяг закупівель становив 320 000 унцій. Саме центральні банки фактично формують «підлогу» (нижню межу) для ціни золота.
Прорив за межі 5500 у напрямку 6300 можливий за умови сильного інтересу інвесторів до цього сектора. Важливо розуміти природу попереднього сплеску інтересу: він був зумовлений жадібністю, а не страхом. Якщо ж на фінансових ринках виникне додатковий тиск, золото почне сприйматися більше як «торгівля на страху» (fear trade).
Політика «вище довше» має надзвичайно серйозні наслідки. Зважаючи на коментарі ФРС щодо процентних ставок, це фактично «похоронний дзвін» для приватного кредитування. Уже зараз спостерігається міграція тиску з приватного кредиту на приватний капітал (private equity). Головне запитання — наскільки далеко пошириться цей тиск і чи перейде він також на публічні акції як негативний чинник. Саме ці ринкові динаміки роблять золото як «тиху гавань» дуже привабливим.
Це означає, що інтерес до золота у 2026 році буде дуже відмінним від того, що спостерігалося наприкінці 2025 — на початку 2026 року. Тоді інтерес був радше імпульсною торгівлею (momentum trade) із дуже пізніми учасниками — так званими «гарячими грошима», що зайшли в золото в середині 2025 року. До того моменту приблизно 2000 доларів у ціні золота були здебільшого зумовлені діями центральних банків, а не роздрібними інвесторами.
Срібло як недооцінений варіант
Враховуючи фактор «гарячих грошей» у тезі про штучний інтелект і необхідність шукати, куди ці гроші підуть у разі потрясінь, постає запитання: чи є срібло також варіантом? Адже у відсотковому відношенні срібло торік перевершило золото, проте золото завжди залишається головною темою розмов, тоді як срібло певною мірою лишається поза увагою.
Якщо вдасться зберегти позитивне зростання ВВП разом з економічною активністю та інфляційним тиском, то срібло в такому середовищі схильне перевершувати золото. Співвідношення золото/срібло сьогодні становить 62 до 1, і його перехід у діапазон 40-х був би логічним. Золото зазвичай виступає лідером, а срібло — послідовником. Тож за умови сили золота та стабільності ВВП інфляційна динаміка робить срібло потенційним фаворитом року за дохідністю.
Це вже підтвердилося торік: тоді золото зросло приблизно на 65%, а срібло — більш ніж на 150%. Цілком імовірно повторення такого сценарію у 2026 році.
Гірничодобувні компанії: на що звертати увагу
Бичача позиція стосується не лише золота й срібла, а й гірничодобувних компаній. На які характеристики мають орієнтуватися інвестори, оцінюючи ці компанії?
Привабливість таких інвестицій частково зумовлена тим, що за поточних рівнів цін ці компанії буквально «друкують гроші». З точки зору вільного грошового потоку вони ніколи в історії не заробляли більше. Діє принцип: як рухаються сировинні товари, так рухаються й акції. Ми мали корекцію в металах і відповідну корекцію в акціях видобувних компаній. Зростання ціни на сировину дуже позитивно «розпалює вогонь» під цими компаніями.
При виборі слід зосередитися на трьох критеріях: юрисдикції, компетентності менеджменту та дисципліні управління капіталом. Ідеальним варіантом є юрисдикції першого рівня (tier one) з компетентним менеджментом і якісними довговічними активами. Поєднання цих чинників у контексті бичачого ринку створює значний потенціал для заробітку.
Нафта: чи повернеться «нормальність»
Окрема тема — нафта. Ціна на американську нафту (US crude) на момент розмови становила 73,77 і продовжувала знижуватися. На тлі підписаного меморандуму про взаєморозуміння (MOU) точаться розмови про «повернення до нормальності». Проте чи існує взагалі «нормальність» на нафтових ринках?
Повернення до нормальності, ймовірно, не відбудеться — можливо, ніколи. Існує «вузьке місце» (choke point), яке всі чітко усвідомлюють. Поки що не визначено, чи будуть застосовуватися збори (tolls) за прохід у майбутньому. Є 60-денний період, протягом якого зборів не буде, але після нього це стане предметом переговорів. Тож премії за «вузькі місця» для близькосхідної нафти — це один із чинників.
Однак найбільшим чинником є те, що граничний приріст видобутку за останні 10 років забезпечувався сланцевою нафтою США. Найкращі американські родовища зараз перебувають у процесі спаду (rolling over). Якщо розглянути перспективу 1–3 років, це означає створення тиску на постачання, що дуже сприятливо для вищих цін — незалежно від того, що відбувається на Близькому Сході.
Тому довгострокова картина для нафти є дуже сприятливою. Водночас у поточний момент позиція щодо нафти — вкрай ведмежа. Перехід до бичачої позиції відбудеться, якщо ціна опуститься до діапазону низьких-середніх 60-х, що вважається відмінною точкою входу для будь-якої угоди з нафтою.
