Що показало IPO SpaceX
Дебют акцій SpaceX дав надзвичайно багато матеріалу для аналізу. Над цією угодою велась робота протягом місяців до її укладення, включно з підготовкою великого звіту про те, як влаштована компанія та як працює її бізнес. Проте найцікавішою виявилася саме ринкова динаміка цього розміщення, яка є доволі унікальною.
Ключовий висновок випливає з порівняння обсягу акцій, виведених у вільний обіг (float). Якщо взяти типове IPO — останні приблизно 100 розміщень будь-якого розміру майже за останній рік — то компанії зазвичай пропонують близько 21% своїх акцій у вільному обігу. SpaceX же запропонувала лише 4%, точніше 4,3%. Це прямо свідчить про те, що компанія дуже хотіла «розігнати» ціну акцій (juice the stock), створивши штучний дефіцит.
До цього додався ще один потужний фактор — індекси. Багато індексних фондів були змушені купувати акції на вторинному ринку, якщо вони не змогли отримати алокацію під час самого розміщення. Це означало велику кількість покупців. У підсумку утримання ціни в настільки дорогій угоді — а вона дорога за будь-якими метриками, понад 100-кратний показник до виручки (про прибуток годі й говорити, але навіть просто 100-кратна виручка) — є справжнім дивом. Той факт, що ціна взагалі втрималася, говорить значно більше про ринкову динаміку, ніж про фундаментальні показники самої компанії.
Як це змінює сценарій майбутніх IPO
Виникає логічне запитання: чи змінив цей досвід наратив для майбутніх розміщень? Відповідь радше так — це змушує замислитися, навіщо компанії взагалі пропонувати ринку більше акцій, особливо якщо правила щодо локапів (періодів заборони продажу для інсайдерів) теж зміняться.
І саме з SpaceX відбуваються дві важливі речі у цьому напрямку. По-перше, інсайдери компанії зможуть продавати свої акції набагато легше, ніж будь-коли раніше. Зазвичай локап триває 6 місяців, перш ніж інсайдери отримують право продавати. Однак Goldman Sachs фактично звільнив від цих обмежень людей, що були ним зв'язані, тож інсайдери SpaceX зможуть продавати акції одразу після квартального звіту про прибутки — і великими обсягами.
Для порівняння наводяться конкретні цифри: спочатку було запропоновано 555 мільйонів акцій (з безліччю «п'ятірок» у точному числі). Але до завершення шестимісячного локапу на ринок надійде понад 1,2 мільярда акцій. Тобто найближчим часом ринок отримає значно більше паперів.
Anthropic — потенційно найважливіший дебют епохи ШІ
Окрема й дуже важлива теза полягає в тому, що Anthropic може стати найважливішим дебютом в епоху штучного інтелекту. Чим Anthropic відрізняється від інших гучних технологічних розміщень?
За багатьма показниками це компанія номер один у сфері ШІ. Можна сперечатися, що напівпровідникова Nvidia не є AI-компанією — і це справедливо: ще кілька років тому вона була компанією з майнінгу біткоїнів, а до того десятиліттями виробляла графічні процесори для відеоігор. Натомість Anthropic — це чистий гравець (pure play) у сфері великих мовних моделей: модель пропонується, активно використовується, і, за наявною інформацією, компанія досягла певної прибутковості.
Це найбільша компанія у своїй галузі та стандарт, за яким вимірюють усіх інших — включно з ChatGPT та OpenAI. Варто наголосити на контрасті зі SpaceX: попри те що SpaceX має багато напрямів, існує наратив, ніби її підрозділ xAI — це і є штучний інтелект. Насправді це не так: основна виручка цього «AI-підрозділу» за минулий рік фактично надходила від Twitter. Anthropic же — це чиста AI-компанія, що зростає неймовірними темпами. У Кремнієвій долині саме про неї всі говорять — про використання Claude code та продуктів Anthropic. Це означає, що її розміщення стане справжньою AI-пропозицією, найкращою у своєму класі (best of breed).
Унікальність ситуації для американських інвесторів полягає в тому, що вони досі не мали доступу до такого чистого AI-гравця. На противагу їм, китайські інвестори вже мають значно більше досвіду з вітчизняними чистими AI/LLM-компаніями, акції яких там зросли просто шалено.
Ротація капіталу та різниця між трейдерами й інвесторами
Чи побачимо ми з Anthropic той самий сценарій, що й перед IPO SpaceX, коли капітал відпливав з ринку? Перед розміщенням SpaceX справді спостерігався відплив ліквідності — гроші витягувалися з моментум-трейдів, з ризикованих частин ринку на кшталт біткоїнів, щоб профінансувати участь у новому IPO.
Цю саму динаміку було помітно й на конкретних іменах. Акції компаній з фотоніки та оптичних мереж (про які йшлося протягом двох-трьох років) стали дуже популярними серед трейдерського класу та роздрібних інвесторів. Схоже, що люди фіксували прибуток саме в цих паперах, аби взяти участь в IPO SpaceX. А тепер, виходячи з цього розміщення, вони повертають гроші назад у ті ж самі імена. Важливо розуміти: це не має жодного стосунку до фундаментальних показників компаній — це повністю пов'язано з технічними аспектами ринку. Це абсолютно різні речі.
Звідси випливає принципова відмінність між трейдерами та інвесторами. Трейдери думають про торгівлю активами — для них це просто «імена». Існують трейдери, які роками торгують паперами, не знаючи навіть, чим займаються відповідні компанії. Натомість якщо ви інвестор, ви маєте думати про те, що компанія робить, та які в неї перспективи. Критично важливо розуміти, про що йдеться, коли ви говорите про рух ціни акції — про ту саму «звивисту лінію» на екрані.
Новий «плейбук» для приватних гігантів
Чи фундаментально зміниться підхід майбутніх AI-компаній до виходу на біржу, якщо вони повторюватимуть сценарій SpaceX із float менше 5%? Адже наступною темою для розмови логічно стане OpenAI. По суті, сценарій переписується просто зараз.
Це справді буде новий плейбук, і до цього списку варто додати ще й Databricks. Усі ці компанії залишалися приватними дуже довго — порівняно з тим, що раніше бачили у Кремнієвій долині. Вони залучили багато капіталу. Колись раунду B та раунду C було достатньо, щоб компанія вийшла на IPO. Тепер же ми бачимо компанії, які проводять раунди D, E та F — причому це компанії, які процвітали, а не ті, що були у відчаї.
Раніше було навпаки: саме компанії у відчаї, які не були достатньо хорошими для IPO, все ще могли залучити гроші від венчурних капіталістів. А венчурні капіталісти потім виштовхували їх на ринок, аби бодай якось повернути свої вкладення, «наводячи макіяж на свиней» у процесі (lipstick on a pig — вираз, що, за словами автора, народився саме на біржовому майданчику, де колись «бігало багато свиней»).
Натомість тепер ми маємо справу з дуже великими компаніями з величезними виручками. Деякі з них мають певні недоліки («волосся на них»), але це великі компанії з великими виручками та великою капіталізацією на приватних ринках — і вони матимуть велику капіталізацію й на публічних. SpaceX, Anthropic, OpenAI та Databricks — усі вони потенційно є трильйонними компаніями на момент виходу на біржу і можуть утримувати такі оцінки, чого раніше ніколи не спостерігалося.
Масштаб угод та зміна правил
Тенденцію переходу талантів підтверджують і свіжі новини: за повідомленням Bloomberg, дедалі більше керівників залишають Google/Alphabet, щоб перейти до Anthropic та OpenAI. Це багато про що говорить.
Масштаб сучасних угод вражає. Наприклад, SK Hynix подала F1 (іноземну версію форми S1) для лістингу своїх ADR 10 липня на суму 29 мільярдів доларів. Для порівняння — IPO Alibaba свого часу становило 25 мільярдів. Ці колосальні цифри стали настільки звичними, що про них говорять як про щось буденне.
Причина криється у зміні правил навколо IPO — знову ж таки, це характеристика фінансової системи, а не самих компаній. Раніше існувало правило, пов'язане з обмеженням кількості акціонерів: якщо в компанії було більше певної кількості акціонерів (можливо, понад тисячу, а раніше, ймовірно, понад сто — цей факт варто перевірити), вона була зобов'язана вийти на біржу. Тобто правило примушувало компанії ставати публічними, щойно в них з'являлося багато інвесторів. Це правило скасували, і компанії отримали змогу залишатися приватними довше.
Це не оцінюється як цілковито погана зміна. Навпаки, є аргумент, що компанії мають бути добре «визрілими» на момент, коли до них долучається середній інвестор — особливо з огляду на те, що індекси примушують усіх володіти цими акціями, незалежно від бажання. Проте наслідком стало те, що компаніям тепер потрібно значно більше часу, щоб вийти на біржу. І ринки наразі цілком здатні «переварити» ці гігантські IPO.
