Меморандум США–Іран: ринкове полегшення без міцного фундаменту
Загальна оцінка нещодавнього меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном — помірне розчарування. З погляду групи геополітичної розвідки, до складу якої входять близько 40 відставних генералів, адміралів та колишніх співробітників ЦРУ і АНБ, була позиція тиснути сильніше. Військова операція на ранньому етапі була великим успіхом, проте подальше припинення вогню, схоже, зіграло на руку протилежній стороні і не дозволило закріпити перевагу.
Водночас реакція ринків цілком зрозуміла. Гормузька протока відкрита, саудівські судна сьогодні проходять нею з увімкненими транспондерами. Суто з економічної точки зору це знімає тиск як з регіону, так і зі світової економіки. Проте сама угода не виглядає особливо міцною. Ми перебуваємо у вузькому 60-денному переговорному вікні, і з нього може вирости безліч проблем: Трампа щось не влаштує, Іран щось відмовиться робити, або Ізраїль втрутиться й загострить удари по ХАМАС чи комусь іншому. Тобто конструкція крихка, хоч ринкова реакція й виправдана — це добре для ринків, але не настільки добре для світу, як хотілося б.
Ключова теза тут у тому, що ринки дбають лише про відкриття протоки та потік нафти й сировини. Ядерна проблематика та інші пункти угоди, зокрема навколо тероризму, цікавлять ринки значно менше. Інвесторів передусім хвилюють самі потоки і те, що це означатиме для інфляції.
Перше засідання нового голови ФРС: проблема якості даних
Окрема й давня претензія — до якості економічних даних, на основі яких ухвалюються рішення. Показовий приклад — OER (еквівалентна орендна плата власників житла). Ніхто до пуття не розуміє, як вона обчислюється; очевидно, хтось це робить, але в сучасних реаліях методика не має сенсу. Можливо, вона була доречною колись, коли люди орендували однокімнатні чи двокімнатні будинки, але світ так уже не працює. Натомість є інструменти на кшталт Zillow з даними про оренду в реальному часі. Якби ФРС за адміністрації Пауелла стежила за орендними цінами в реальному часі, вона відреагувала б на інфляцію значно раніше — і так само раніше почала б згортати жорстку політику.
Тому ідея включати інші джерела даних виглядає привабливою. Як приклад згадується Trueflation — його не варто сприймати як єдине й остаточне джерело істини, але сама ідея використання таких альтернативних даних правильна. Аналогічна проблема — з даними щодо зайнятості: незграбні перегляди показників, які просто жахливі. Дані досі збираються опитувальним методом, коли люди заповнюють анкети. У сучасну добу має бути якийсь стимул — наприклад, «дайте нам дані про вашу платіжну відомість, а ми вам заплатимо або зменшимо податки» — щоб зробити їх дійсно оперативними. Адже це майже божевілля: одні з найважливіших рішень щодо економіки ФРС ухвалює, спираючись на дані, які в кращому разі посередні.
Комунікаційна стратегія: менше — це краще
Під час прес-конференції багато запитань отримували відповідь «у нас для цього є робоча група», і журналісти помітно тиснули щодо прогнозного керівництва (forward guidance). Така позиція скорочення комунікації заслуговує на схвалення. Логіка така: коли прогнозного керівництва не було, а потім його запровадили, воно було дуже впливовим — згладжувало ринок і чітко сигналізувало всім, що потрібно робити. Тепер же всі намагаються вгадати, яким буде прогнозне керівництво наступного разу, що вони скажуть на наступному засіданні. Це перетворилося на щось божевільне.
Висновок — повернутися назад, до меншого обсягу комунікації. Усі й так розуміють, що політика залежить від даних. Не треба вісім разів між засіданнями натякати, що саме може бути зроблено на засіданні. Краще відвести ФРС від цієї щоденної комунікації, де всі зосереджені на наступному кроці, до довгострокових стратегій.
Окремо було попередження клієнтам: якби голова ФРС виступив голубино, ринок втратив би довгий кінець кривої дохідності. Натомість він прозвучав яструбино — а отже, це захистить довгий кінець кривої. Тобто він зіграв правильно, і, ймовірно, узгодив це з Трампом за принципом: «Ми не можемо бути голубами в епоху, коли ринок праці виглядає добре, а інфляція була високою — хоч вона й може знизитися». Він добре підготував ґрунт. Такий перезапуск ФРС, а також BLS, давно назрів. Варто спробувати викинути всі дані й почати з чистого аркуша. Решта світу працює над ШІ, а ця сфера досі ніби користується олівцями та фломастерами.
Реакція ринку: яструб у голубиному вбранні
Нового голову ФРС влучно охрестили «яструбом у голубиному вбранні». Ринки вже закладали понад 80% імовірності підвищення ставки у 2026 році, а потім отримали ще жорсткіший «точковий графік» (dot plot), ніж багато хто очікував. Уже існувало відчуття, що ринок облігацій робить роботу за ФРС. Попри те, що поза темою робочої групи особливих сюрпризів не було, все одно стався суттєвий рух у дохідності дворічних паперів, а долар опинився на найвищому рівні більш ніж за рік.
Дещо несподіваною була поведінка акцій. Вони продовжували розпродаватися після прес-конференції, а вже вранці наступного дня здивовано швидко відреагували позитивно. Тут на сцену виходить концепція «потокової» або «фальшивої» ліквідності (flow liquidity / fake liquidity). Усе виглядає дуже ліквідним, але такі рухи мають тенденцію перебільшуватися, особливо наприкінці й на початку торгового дня — почасти через алгоритми, почасти через ці кредитні (leveraged) ETF. Тому вчора, ймовірно, було забагато цінового руху, і тепер ринок частково відіграє його назад та нормалізується протягом найближчих днів.
По суті, є дві дуже суперечливі лінії: лінія відкриття протоки, яка справді цікава, і лінія яструбиної ФРС. Обидві мають стримувати інфляцію: відкриття протоки дозволяє інфляції знизитися в короткостроковій перспективі, а яструбина ФРС знижує інфляційні очікування. Тому це фактично добре для ринку облігацій — що, можливо, частково й пояснює, чому акції почуваються краще, ніж можна було б очікувати.
