Загальна картина: різке падіння — але не крах
Золото пережило різке падіння: понад 11% лише за червень і близько 30% від пікових значень, досягнутих раніше цього року. Це змусило багатьох запитати, чи попереду ще більше зниження і де перебуває ринок. Моя основна теза така: інвесторам не варто занадто втрачати віру. Ми мали виключно вдале зростання, але це лише невеликий етап у тривалому доброму циклі, який, на мою думку, ще триває.
Варто нагадати попередні прогнози. Наприкінці 2024 року я стверджував, що рівень у 2 000 доларів буде вперше пробитий стійко, а ціллю було зростання вище 3 000. Ринок не лише подолав 3 000 — по дорозі формувалися додаткові технічні сетапи для продовження руху, і максимум насправді сягнув 5 600.
Сильні бичачі ринки рідко рухаються по прямій лінії. Тимчасова слабкість часто «перезавантажує» настрої перед наступним стрибком. Інвестори, які плутають волатильність із провалом, ризикують продати саме тоді, коли довгострокова позиція стає найпривабливішою. Корекція після такого надзвичайного зростання куди менш дивна, ніж це подають заголовки новин.
Технічний сигнал: «падаюча зірка» на піврічній свічці
Я приймаю рішення переважно на основі графіків (технічний аналіз), але водночас враховую і фундаментальну оцінку. Коли ці два підходи розходяться, я стаю обережним — можливо, я неправильно зчитую факти або графік. Тому мені важливо бачити певний ступінь узгодженості між обома аргументами.
Найдорожчі інвестиційні помилки трапляються, коли люди вимагають абсолютної впевненості перед тим, як діяти. Нинішня структура графіка радше сприяє терпінню, а не паніці.
Розмова відбувається у дуже вдалий момент: піврічна свічка щойно «запеклася» остаточно. Це понеділок, 29-те число, а завтра — 30-те, тож ця свічка вже не встигне суттєво зрушити. Вона відображає шість місяців торгів цього року і охоплює січневий супер-ривок до 56, повне його відкидання і навіть трохи додаткового руху вниз.
Ця свічка відома як «падаюча зірка» (shooting star). Коли на ринку виникає плутанина, я завжди повертаюся до великих таймфреймів. На великому таймфреймі легко побачити, що це середньострокове відкидання, а не короткострокове. Такі свічки — це моменти виснаження і розвороту. Типово після них слідує ще одна червона свічка тієї чи іншої форми через імпульс униз. Це саме стосується не лише золота, а й срібла та платини. Тобто корекція, ймовірно, не завершиться миттєво — можливий і більш затяжний відкат. Але в довгостроковій перспективі ринок сформує основу і знову підтвердить висхідний тренд; я очікую продовження, а не вершини.
Саме тому падіння золота може сигналізувати про глибші проблеми всередині фондового ринку, а не про слабкість самого металу. Я не вірю, що золото так легко «продавити» вниз — і це підводить до сценарію штучного інтелекту, «risk off» та можливого великого технологічного краху.
Три типи інвесторів: блакитний, помаранчевий, червоний
Я розрізняю категорії учасників за кольорами. Блакитний горщик (blue pot) — це макроінвестор без кредитного плеча, який накопичує актив надовго. Помаранчевий означає невелике плече. Червоний — це «стрільба по місяцю», максимальне плече. Окремо існує трейдер, який використовує плече і грає як у лонг, так і в шорт.
Ключове питання — чи варто зараз купувати, тобто чи це можливість накопичувати на «блакитному» рівні. Усе, що я кажу про накопичення, стосується саме цього рівня.
Фундаментальна картина: гроші рухаються на Схід
За останні п'ять місяців Америка не показала рекордних торгових дефіцитів із Китаєм саме через величезні обсяги у товарній частині балансу (є товари, а є послуги). Найбільша позиція у товарах — це експорт золота до комбінації Гонконгу і Швейцарії, де воно часто проходить подальшу очистку і далі потрапляє до Китаю.
Гроші рухаються на Схід. Це має бути приводом для занепокоєння більшості американців: країну ніби вихолощують, а найцінніше «вибирають». Китайці не хочуть казначейських облігацій США і не хочуть доларів. По суті, все, що вони накопичують у профіциті, вони ротують у дорогоцінні метали. Тобто можна сказати, що вони теж є «блакитними» покупцями. Очікується, що й інші центральні банки накопичуватимуть метали. Однак вони не є ідеальними «ловцями дна».
Центробанки продовжують додавати злитки, тоді як увага публіки прикута до щоденних коливань цін. Інституційні покупки зумовлені довгостроковою монетарною стратегією, а не спробою ідеально вгадати час. Урядам не потрібне точне дно, коли вони готуються до структурних валютних змін, — тоді як роздрібні інвестори чекають заспокійливих заголовків, поки офіційні покупці тихо накопичують крізь невизначеність.
Можливий подальший сценарій і фігура «молот»
Якщо станеться реальне подальше «зараження» (contagion), що я вважаю можливим, ми побачимо ще одну червону свічку. Якби я вгадував найкращий результат на наступні півроку, це була б чергова свічка з невеликим тілом, але з великим «хвостом-відкиданням» (wick) донизу. Саме так можна було б знівелювати «падаючу зірку». Наприклад, якщо ціна опуститься до 33 і розвернеться назад угору, це стане своєрідним «відлунням» того самого страху й небезпеки, що приніс «падаючу зірку», але зі словами «далі не підеш». Така свічка називалася б «молот» (hammer). Можливо, що перші три місяці стануть спадними.
Сезонність і чому зараз не час для великого плеча
Між нинішнім моментом і жовтнем діє відомий принцип «продай у травні і йди» (sell in May, go away). Раніше я наводив чотири причини бути обережними у середині року:
- сезонність (травнево-жовтневий слабкий період);
- новий голова ФРС, що зазвичай супроводжується поганим трендом і «розчищенням»;
- ситуація зі ставками за облігаціями та інші ризики зниження;
- загалом небезпечні гіпероцінки фондового ринку, розміщення акцій та інші процеси.
Загальний висновок: зараз не найкращий час бути в лонзі з великим плечем. Це одна з наших ключових тез. Ми вважаємо, що будуть можливості для гри в шорт, але це — для трейдерів.
Практичні поради для довгострокових інвесторів
Для «блакитних» інвесторів без плеча моменти для купівлі наближаються, але, можливо, ще з'явиться дещо кращі ціни на золото та срібло у коротко- і середньостроковій перспективі.
- Якщо ви усереднюєте вартість (dollar cost averaging) — продовжуйте, ви робите все правильно. Ви купуватимете дедалі нижче у потенційно слабшаючому тренді.
- Якщо ви плануєте вкласти значну одноразову суму — варто додати трохи часового підходу до входу, оскільки, ймовірно, вдасться отримати нижчу ціну входу, хоча вона навряд чи буде надто драматичною.
Замість гонитви за імпульсом важливо відокремлювати спекуляції з плечем від довгострокового захисту капіталу — підхід, який часто ігнорують під час ейфорійних ринків. Для тих, хто оберігає пенсійні заощадження, терпіння може стати сильнішим активом, ніж передбачення.
Чи «стиснули» десятиліття зростання у кілька місяців?
Поширене занепокоєння: дивлячись на довгостроковий графік, легко «застрягнути в моменті». Саме це, гадаю, сталося на початку року, коли всі вирішили, що ми в іншій епосі. Проте довга висхідна траєкторія обнадіює. Багато хто побоюється тих дуже довгих років бічного руху, коли здавалося, що метали «мертві» й нічого не відбувається. Звідси питання: чи не сконцентрувалося десятиліття прибутків у кілька місяців на зламі року? Чи не пропустив я цей рух? Чи не сидітиму я тепер із золотом, яке роками нічого не робитиме?
Моя коротка відповідь — ні. Що насправді відбувається — це зменшення здатності пригнічувати і маргіналізувати золото як ключовий резервний актив. Саме це показує графік.
Історія періодів застою — і їхнє скорочення
Найтриваліший період «бічної паузи» настав після буму 1981 року: приблизно 20 років аж до 2000-го, коли золото досягло дна і почало розвертатися. Далі був дуже стійкий і тривалий бичачий рух, надзвичайно вигідний — від 200 доларів до майже 2 000 (близько 1 927). Це приблизно 10-кратне зростання за досить розумний час — 12 років, зростання у 10 разів. Більшість людей погодилися б на таке.
Молодшим інвесторам треба вповільнитися, а старші зазвичай спокійно сприймають такі терміни очікування. Наступний період відкату був уже коротшим — і значно. Тоді метали були поганим активом для утримання, і це треба чесно визнати: не можна бути «вічним золотим жуком» (perma gold bug). У той період набагато вигідніше було тримати технологічні акції з плечем.
Далі: у 2016 році Шанхайська угода (Shanghai accord) на тлі китайських проблем позначила дно, хоча технічно повноцінний прорив стався пізніше, приблизно у 2019-му. Цей проміжок значно коротший за 20 років попереднього застою. Від максимумів 2011–2012 років (середина 2011-го) приблизно до 2018–2019 років ринок уже суттєво піднімався. Був також трирічний період, де відкидання сталося на рівні 2000.
Це нагадує рядок Лайонела Річі — «один раз, двічі, тричі», — але суть у тому, що кожна пауза стає коротшою. Були 20 років, потім близько 8 років, потім 3 роки — а тепер лише одне відкидання. Тому цілком можливий невеликий «зрив піни» (froth blow off), особливо на боці кредитного плеча. Проте я особисто не позбувався жодних дорогоцінних металів.
Кожен цикл залишає підказки, але лише якщо порівнювати сьогоднішній патерн із попередніми десятиліттями, а не з минулотижневими заголовками. Періоди стагнації у металах стабільно скорочуються по мірі загострення глобальних фінансових дисбалансів. Ця історична компресія спростовує переконання, що на інвесторів чекає ще десятиліття очікування. Пропустити цей зсув може виявитися набагато дорожче, ніж пережити тимчасову волатильність.
Особиста позиція і рекомендація
Одного разу, переїжджаючи до іншої країни, я продав срібло, яке не хотів перевозити, — але одразу ж замінив його в іншій юрисдикції. Окрім цього продажу, я не позбувався металів на інвестиційному рівні — ні золота, ні срібла, ні платини. Я включаю сюди платину, до якої налаштований досить оптимістично й до якої постійно доповнюю позицію. Тож моя вага за металами лише зростає.
Моя загальна порада: зараз варто «сидіти на руках» і готуватися скористатися можливим вікном знижки, яке може відкритися протягом наступного місяця — може, двох, а може, трьох. Ми стежитимемо за цим.
Чому паузи скорочуються: фіат, борг і монетарна ера
Тривалість періодів «відпочинку» скорочується тому, що колапс фіатної та боргової системи, про який я багато говорив, став критичнішим і хронічнішим, ніж раніше. Дії Китаю, а також дії Байдена щодо конфіскації та багато інших подій рухають світ до системи, забезпеченої золотом у сховищах (gold-warranted vaulted system), причому це робить найбільша країна-виробник металу на планеті — Китай. Це надзвичайно підтримує ціну, і цінові дані це підтверджують. Це не просто зручний наратив — кожен може зробити цей підрахунок самостійно: був останній період паузи, потім прорив, потім три роки, і період відпочинку скорочується, а рух після цього стає надзвичайно потужним.
Найкращі знижки ринок часто пропонує саме тоді, коли впевненість найслабша. Накопичення під час поміркованих відкатів може важити більше, ніж спроби вгадати точне дно. Тим часом зростаючий тягар боргу і зміна резервних стратегій розвиваються незалежно від короткострокової динаміки цін. Інвесторам, які захищають купівельну спроможність, слід стежити за структурними трендами, а не за щоденною волатильністю.
Що таке «розплата» і чому вона відкладається
Багато хто, як і я, роками попереджав про нестійкі рівні боргу і про «розплату» (reckoning), що насувається, — але вона не настає, її постійно відсувають. Втім, графік показує, що зміни таки відбуваються: кожен цикл коротшає, отже, певний зсув справді триває.
Люди уявляють «розплату» як якийсь глобальний, миттєвий крах. Але справжній монетарний зсув рідко починається з обвалу ринку. Він починається тоді, коли країни тихо змінюють спосіб розрахунків у торгівлі.
Розгляньмо приклад. Візьмімо країну на кшталт Бразилії, яка бореться з труднощами й змушена тримати значно вищі процентні ставки. Країни, що розвиваються, страждають під тиском доларового домінування у фіатній системі. Те саме стосується південноафриканського ранда та інших країн, які я добре знаю. Вони змушені тримати дуже високі ставки, інакше стикаються з валютною кризою — і це значною мірою через міць долара і сам устрій світової торговельної системи.
Якщо ж Бразилія отримуватиме оплату за свої кеш'ю чи іншу аграрну продукцію в золотому забезпеченні, а не в доларах, у неї не буде валюти, що регулярно знецінюється. Їй знадобиться значно менше доларів, а інші охоче позичатимуть їй свої валюти або прийматимуть їх в оплату за товари.
Прихований механізм, що підриває долар
Проти такого золота виникає знижена потреба у доларах для торгівлі, для макроторгівлі, для всіх кораблів, що курсують по світу. Рух грошей — це велика частина системи. Щойно це починається, зменшується хеджування у доларах, скорочується банківська доступність доларів — усе це стискається. Виникає ланцюговий ефект, коли люди починають «деутилізувати» долар.
Долар усе ще залишається найдомінантнішим для всього — я не стверджую зворотного. Але тренд рухається у неправильному напрямку. Це починає підточувати попит, і тоді виникають високі процентні ставки — саме тому ми постійно наголошуємо на борговому аспекті: через знецінення боргу і через те, що інші країни, які позбуваються доларів і накопичують золото у сховищах для торгівлі, починають підривати систему.
Отже, система, яку запроваджує Китай, — це дуже повільна, але смертельна ерозія доларового домінування. Той, хто цього не бачить, просто не спостерігає, як змінюється гра. Це відбувається сповільнено, але воно насувається — щоразу все ближче, і система поступово «стікає кров'ю». Долару не обов'язково обвалюватися за одну ніч, щоб інвестори з часом втратили купівельну спроможність.
Суперечність полягає в тому, що політики й далі демонструють упевненість, тоді як багато країн тихо диверсифікують свої резерви. Довгострокові інвестори ігнорують цей перехід на власний ризик.
