Космічна економіка: нішевий трейд, що набирає обертів
Космічний сектор знову опинився в центрі уваги інвесторів, і ключове питання полягає в тому, чи перетворилася космічна економіка на повноцінну інвестиційну тему, чи її все ще варто розглядати як нішевий трейд. Відповідь подвійна: це справді нішева інвестиція, але водночас вона має реальний потенціал зростання. Той, хто інвестує в цей простір уже досить тривалий час — довше за більшість учасників ринку, — переконаний, що космічна економіка зростатиме й, ймовірно, перевищить позначку в 1,1–1,2 трильйона доларів приблизно до 2030 року. Це досить агресивна оцінка, але вона ґрунтується на тривалому досвіді роботи з сектором.
Драйвери зростання попиту
Попит формується за кількома напрямами, кожен з яких, як очікується, зростатиме експоненційно:
- Мегасузір'я супутників (mega constellations);
- Кубсати (cube satellites);
- Урядові та оборонні потреби;
- Космічні дослідження та освоєння;
- Дата-центри в космосі.
На запитання про те, що саме стане найбільшим драйвером прогнозованого зростання економіки понад 1,1 трильйона доларів, відповідь однозначна: головними рушіями будуть оборонні та урядові витрати разом зі значними корпоративними інвестиціями. Важливо, що це не буде явищем виключно американським — у гонку залучаться Європейський Союз та Азія. Виникне глобальне прагнення контролювати космос і, зокрема, мегасузір'я супутників.
США конкуруватимуть із Китаєм. Китай намагатиметься встановити контроль над Місяцем, і США відповідатимуть тим самим. Якщо ж зазирнути ще далі в майбутнє, на сцену виходить Марс, про який говорить Ілон Маск, — він стане важливим. Згодом значення набудуть навіть супутники (місяці) Сатурна, чого більшість людей поки що не усвідомлює. Хоча це навряд чи станеться за життя нинішнього покоління, ці небесні тіла стануть важливими, адже саме там зосереджений метан — це буде «заправна станція», коли людство просунеться в глибокий космос. Ключова теза: це не примха й не тимчасове захоплення. Навіть якщо діяльність не буде прибутковою, держави й корпорації будуть змушені вливати в неї гроші, і цей процес триватиме.
Сектор launch services та ставка на Rocket Lab
Сегмент послуг із запусків (launch services) сьогодні домінують SpaceX і Китай. Приблизно 80% запусків припадає на цих двох гравців, а решта — близько 20% запусків — не належить ні SpaceX, ні Китаю. Куди ж піде цей сегмент ринку? Переконання таке: він дістанеться компанії Rocket Lab.
Rocket Lab — акція, яка вже досягала свого піку. Інвестиційна позиція в цій компанії утримується тривалий час, а первісна середня ціна входу була нижчою за 6 доларів. Відтоді акція суттєво відкотилася й наразі тестує свою 50-денну просту ковзну середню (50-day simple moving average). Якщо цей рівень буде пробитий, акція, ймовірно, рухатиметься до своєї 200-денної ковзної середньої. Проте це не привід для паніки: позицію планується нарощувати (акумулювати) у міру наближення до цієї «тонкої червоної лінії» на графіку. Цільова ціна для цієї акції — 185 доларів.
Волатильність і питання «здорового» ціноутворення
Космічні імена демонстрували значну волатильність як у період підготовки до IPO найбільшого гравця, так і після нього. Сам цей флагман у певний торговий день впав майже на 10%. Чи є це здоровим процесом визначення справедливої ціни (price discovery), чи ринок насправді не може зрозуміти, хто стане переможцем?
Цікаво, що після виходу на біржу найбільший космічний гравець фактично став бенчмарком (bellwether) для всього сектору. Тобто щойно він виходить на ринок, кожна космічна акція — AST SpaceMobile, Rocket Lab, увесь сектор — починає рухатися слідом за ним. Однак прогнозується, що ця ситуація зміниться вже найближчими місяцями. Гроші, які ротувалися з інших імен у найбільшого гравця, мають повернутися назад у багато інших компаній, адже між оцінкою (valuation) цих імен і флагмана існує колосальна диспропорція.
AST SpaceMobile: ставка на повернення до середнього
Конкретний приклад цієї диспропорції — акція AST SpaceMobile, одна з найкраще працюючих позицій у портфелі. Її купували приблизно за 30–40 доларів, після чого вона злетіла аж до 150 доларів, а потім відкотилася приблизно до 77 доларів. Однією з причин розпродажу стала ротація капіталу: очікується, що гроші з найбільшого гравця повернуться саме в AST SpaceMobile.
Логіка така: підрозділ Starlink становить близько 1,2–1,3 трильйона доларів вартості найбільшого космічного гравця. При цьому AST SpaceMobile має технологію щонайменше настільки ж добру, а в багатьох аспектах — ефективнішу та кращу. До того ж компанія вже вивела на орбіту таку саму кількість супутників, але при цьому її акція коштує лише близько 30 доларів. Виникає очевидна невідповідність: Starlink оцінюється в 1,2–1,3 трильйона в складі флагмана, тоді як AST SpaceMobile торгується за 30 доларів. Це має повернутися до середнього значення (revert to the mean): або найбільший гравець має подешевшати, або AST SpaceMobile має зрости.
Загальна теза: увесь ринок — це ротація грошей. Частина капіталу вийде з флагмана й перетече в інші імена. Тому позиція щодо інших компаній поза межами найбільшого гравця — більш бичача (оптимістична), ніж щодо самого флагмана.
Де шукати цінність: баланс мрії та реальної рентабельності
Окреме питання стосується того, де ще шукати цінність з огляду на швидке прискорення штучного інтелекту — у супутникових даних, спостереженні за Землею (earth observation) та інших супутникових іменах. Тут потрібна обережність. Хоча мріяти про космос — Star Trek, Star Wars — захопливо й людям властиво швидко нудьгувати й шукати щось нове й цікаве, не можна потрапити в пастку надто масштабних мрій надто рано.
Інвестувати слід у компанії, які заробляють на цьому гроші найшвидше, — наприклад, підключають мобільний телефон безпосередньо до супутників, як це робить AST SpaceMobile. У короткостроковій перспективі ця технологія розвиватиметься, активно застосовуватиметься штучний інтелект, а уряди вливатимуть гроші.
Ключовий принцип формулюється так: інвестуй туди, куди вкладає гроші держава, бо саме держава підтримує весь цей процес. Наочний приклад — Intel, одна з найкращих позицій у портфелі, куплена приблизно за 20 доларів саме тому, що компанію підтримав уряд. Держава підтримуватиме й найбільшого космічного гравця, оборонку та аерокосмічну галузь.
Суміжні напрями: оборона та дрони
Через оборонний і урядовий вектор можна грати й на дотичних темах, зокрема на дроновій технології, оскільки витрати на дрони зростають. Це не зовсім космічне освоєння, а радше технологія повітряного (аерального) сегмента та оборонно-урядовий бік. Конкретні приклади таких компаній:
- Kratos;
- AeroVironment (AVAV) — дронові технології.
Це ті точки, куди варто вкладати гроші, адже там можна доволі швидко отримати віддачу від інвестицій (ROI). Натомість запуски кораблів на Марс та освоєння інших планет — це чудові довгострокові ідеї, але вони потребуватимуть величезних обсягів грошей і капіталу.
Принцип ROI та ризик розмиття капіталу
Підсумкова філософія — баланс між великими мріями й розумінням реальної рентабельності. AST SpaceMobile дає негайну додану цінність для суспільства, а Kratos та AVAV мають негайну потребу й сценарій застосування, що дозволяє швидко отримати ROI.
Водночас важливо не вкладати гроші в компанію, яка змушена багато позичати й розмивати (дилютити) свої акції, щоб дістатися потрібного рівня. Багато з наймасштабніших проєктів реалізуються, ймовірно, лише за 5–10 років, і для цього знадобиться величезний капітал. Тому в такі історії, можливо, краще інвестувати пізніше — далі по дорозі, коли вже відбудеться частина розмиття капіталу.
