Чи залишається історія штучного інтелекту незмінною?
Незважаючи на різке падіння технологічного сектору минулого тижня та тиск на ключові імена, пов'язані зі штучним інтелектом, фундаментальна історія штучного інтелекту залишається цілісною та непохитною. Немає підстав применшувати, наскільки революційною стане ця технологія і наскільки реальною є частина капітальних витрат, що спрямовуються на розбудову інфраструктури. Ця інфраструктура потрібна для підтримки нового способу продуктивності та нового способу функціонування економіки загалом.
Проблема, однак, полягає в іншому: настрої інвесторів вирвалися наперед самої історії. Концентрація прибутків на фондовому ринку зростала нездоровим чином, і це саме по собі створювало ризик. Ринок дійшов до точки, коли в ціни закладено рівень досконалості, який є відверто необґрунтованим. Саме тому існує ризик для тих імен, які забезпечили значну частину зростання ринку протягом минулого року. Тому правильно розглядати минулотижневе падіння як здорове «перезавантаження» — корекцію настроїв, що відірвалися від реальності, а не як руйнування самої історії. Ця тема корекції може залишатися актуальною й у другому півріччі.
Завищені настрої: проблема оцінки, а не очікувань зростання
Варто розрізняти два аспекти. Аналіз не показує, що очікування щодо зростання та витрат самих по собі є викривленими чи нереалістичними. Натомість під ризиком перебуває саме оцінка, яку ринок присвоює цим очікуванням. Ринок закладає в ціни ідеальний сценарій переходу від нинішнього стану до того, де компанії можуть опинитися через три-п'ять років. Проте навколо того, як саме розподіляться всі ці «фішки», набагато менше визначеності, ніж припускають ціни.
Будуть корпорації, які сьогодні оцінені дуже високо, але через три роки не матимуть такої високої оцінки. Зрештою ринок сам визначить переможців і переможених. Однак наразі ринок рахує більше переможців, ніж їх насправді буде через чотири-п'ять років. Загальна оцінка перебуває під ризиком у міру того, як ми просуваємося до тієї частини переходу, де доведеться зробити так, щоб віддача справді мала значення для інвесторів. Наступне питання, яке поставить ринок — якою є віддача на інвестований капітал. У міру того, як на ці запитання почнуть з'являтися відповіді, частина оцінок опиниться під загрозою.
Щодо нового прізвиська «відстаюча сімка» (lag seven), яким дехто цьогоріч замінив «велику сімку» (mag seven) — воно дотепне, але дані не підтверджують, що очікування зростання чи витрат цих компаній перебувають поза рівновагою. Ризик стосується саме оцінки, а не базових очікувань.
Дилема капітальних витрат і боргові ринки
Існує занепокоєння щодо обсягів витрат і виходу компаній на боргові ринки для фінансування цих витрат. Це і є та сама дилема, у якій опинилося багато цих компаній. Вони змушені витрачати на таких рівнях і фінансувати ці витрати на рівнях, яких очікують інвестори, зважаючи на те, наскільки величезною є ця можливість.
Водночас частина цих капітальних витрат не принесе тієї віддачі, якої вимагають інвестори — це стане очевидним, коли ми озирнемося назад через три роки. Компанії змушені здійснювати ці витрати, змушені намагатися зробити їх результативними і змушені домагатися якомога вищої віддачі. Проте ефективність та підзвітність, якої ринок вимагатиме щодо інвестованого капіталу, знову загрожуватимуть частині цих оцінок. Капітал має витрачатися у спосіб, який справді виправдовує можливість. Підсумок такий: витрати неминучі, але віддача, ймовірно, не виправдає їх, якщо подивитися назад через три роки — і ми отримаємо переможців та переможених, яких сьогодні не враховуємо.
Прогноз на друге півріччя: ставка на диверсифікацію
Важливо одразу окреслити рамки: загальної ведмежої позиції щодо американського фондового ринку немає. Радше настав час бути диверсифікованим. Диверсифікація має сенс у кількох напрямках одночасно:
- від великих компаній до малих;
- від зростання (growth) до вартості (value);
- а також додавання певної міжнародної експозиції.
Просто «їхати на переможцях» і робити дедалі більші ставки на акції, які зросли найсильніше — це рецепт справді важкої поїздки у другому півріччі. Тому диверсифікація є ключовим компонентом успіху на другу половину року. Це означає володіння секторами, які не пов'язані безпосередньо чи навіть опосередковано з інфраструктурним поштовхом штучного інтелекту. Існують імена та галузі, які пропонують справді привабливу віддачу й оцінки, і вони все більше розглядаються для активів клієнтів. Диверсифікація є ключем у другій половині 2026 року.
Конкретні імена та сектори поза штучним інтелектом
Промисловість і Caterpillar. Промисловий сектор закономірно спадає на думку — наприклад, з огляду на те, як цьогоріч показав себе Caterpillar. Експозиція до цього імені присутня, проте варто розуміти, що Caterpillar також є дотичним до розбудови інфраструктури штучного інтелекту, тож його можна вважати певною мірою пов'язаним із цією темою, а не повністю незалежним від неї.
Delta Airlines. Значно цікавішим прикладом імені, яке навіть опосередковано не пов'язане з розбудовою штучного інтелекту, є Delta Airlines. Ця авіакомпанія перебуває у вигідному становищі, оскільки вартість авіаційного пального повернулася до нижчих рівнів, що розблокувало частину потенціалу зростання вартості акцій. Це найкращий представник своєї категорії, який розвиває як міжнародні, так і внутрішні подорожі у спосіб, що відповідає бажаному досвіду глобального споживача. Сьогодні, набагато частіше ніж 10 чи 20 років тому, споживач прагне саме подорожей. До цього додається приваблива оцінка та повернення капіталу акціонерам у спосіб, не зовсім характерний для інших сегментів ринку. Це робить Delta одним із цікавих імен на цей момент.
Загальний висновок цього напрямку: варто заглиблюватися в імена, які навіть опосередковано не пов'язані з розбудовою штучного інтелекту, бо саме там є привабливі компанії та галузі з великим потенціалом у другому півріччі.
Заключна думка: ринок праці як містк між інфляцією та зростанням
На завершення, протягом цього тижня — стислого через святкове скорочення — головний фокус спрямований на ринок праці, який є тим самим містком між інфляцією та зростанням. Майбутній звіт про зайнятість тримає на тонкій лінії питання про те, чи буде Федеральна резервна система втручатися більше чи менше, а також чи можуть знову загостритися побоювання рецесії.
Цей звіт про зайнятість змушений пройти по дуже тонкій межі. Тому існує значна ймовірність волатильності у міру виходу даних звіту: він може або підтвердити, або спростувати найсвіжіші страхи щодо рецесії, а також побоювання щодо підвищення ставок і вищих ставок надалі, з якими ринок також починає мати справу. Це джерело занепокоєння й одночасно — велика можливість для ринкових коливань.
